Це міг бути наш найчорніший день. Але відбулася революція
Наші зенитники відбили найбільш небезпечну ракетну атаку на Київ за весь час повномасштабної війни
По сьогоднішній атаці росіян на Київ та феноменальній роботі нашої ППО.
Аби ті шість "Кинджалів" долетіли до столиці, це міг стати найбільш чорний день для нашої країни. Х-47М2 "Кинджал" небезпечний боєголовкою на 150 кг особливо потужної вибухівки та високою кінетичною енергією при влучанні. Але тут в росіян не "зрослось", і це став чорний день для їхнього "вундерваффе".
Наші зенітники в ніч на 16 травня 2023 року не просто відбили найбільш небезпечну ракетну атаку ворога на Київ за весь час повномасштабної війни.
Схоже, що сьогодні наші зенітники створили справжню революцію в світі ракетного озброєння.
Судячи з усього, навіть для самих американців сюрприз є в тому, що "всього лише" Patriot може збити російський "аналоговнєтний" "Кинджал"
Судячи з усього, навіть для самих американців сюрприз є в тому, що "всього лише" Patriot може збити російський "аналоговнєтний" "Кинджал".
Досі вважалось, що збивати такі ракети зможе лише американський протиракетний комплекс THAAD, для ілюстрації – сім батарей такого комплексу разом із інфраструктурою коштуватимуть Саудівській Аравії аж $15 млрд із поставкою в 2027-2030 роках.
Коли журналісти CNN писали про те, що 4 травня 2023 року рашисти начебто намагались поцілити "Кинджалом" в Patriot, то відтворювали зокрема захват військових США тим, як наші зенітники в дуже стислий проміжок змогли відстріляти декілька зенітних ракет, аби таки влучити в російську.
Але для розуміння, коли в 1991 році під час операції "Буря в пустелі" американські зенітники вперше в історії збивали балістичні ракети та існуючим тоді регламентом відстрілювали одразу три ракети PAC-2, то це потім викликало неадекватно гостру критику всередині самих США, не кажучи вже про Ізраїль. Іншими словами, США в 2023 році цінують здобутки української ППО на Patriot на порядки краще, ніж здобутки своїх у 1991 році.
Схоже, що шість "Кинджалів" за один раз – це максимум, на який росіяни здатні. Питання не тільки в тому, скільки ракет за раз вони можуть підготувати, але й у тому, скільки реально МиГ-31К можуть піднятись у повітря, при наявних "на папері" 10-12 літаках. "Кинджал" – то є технологічний максимум рашистів, кращу ракету "гіперзвукового" класу вони точно не зроблять.
Так, зробити балістичну 9М723 від ОТРК "Искандер" ракетою повітряного базування із деякими переробками виглядало занадто примітивно, але як на росіян це було насправді дуже ефективне рішення. Бо якби вони опирались на свою радянську спадщину в цій сфері, то одразу би зайшли в тупик. "Радянська спадщина" тут – ракета Х-90 ГЭЛА із монструозною стартовою масою 15 т, яку б не зміг підняти жоден бомбардувальник, а наземний старт не був передбачений.
По ракетам "Циркон" картина також схожа – при заявленій дальності стрільби всього 600 км, фактично підтверджена складає всього 300 км, і цього точно недостатньо для ударів по Україні; а деякі західні аналітики вважають, що "Циркон" – це була переробка надзвукової ракети П-800 "Оникс" з кращою аеродинамікою та особливим пальним, і це теж була "стеля" можливостей росіян.
Після настільки масштабних невдач росіян по гіперзвуку, схоже, свої програми по такому ж виду зброї доведеться переглядати Франції, Китаю та навіть США
Ну а після настільки масштабних невдач росіян по гіперзвуку, схоже, свої програми по такому ж виду зброї доведеться переглядати Франції, Китаю та навіть США.
Також – ложка дьогтю, або про когнітивно обмежених людей, які знімають з геолокацією роботу нашої ППО. Можливо, тут варто розгорнутіше пояснити, чому робити так – шкідливо та смертельно.
Якщо викладати у публічний доступ відео з бойовою роботою наших зенітників "в режимі реального часу", значить так росіяни добиваються своєї цілі розвідати або ж виснажити нашу ППО, коли запускають "Шахеди" або ракети Х-55 з болванками замість ядерних боєголовок. Бо так когнітивно обмежений юзер робить ту саму роботу, яку б мали замість нього робити чисельні засоби радіотехнічної та агентурної розвідки росіян.
Так, усі засоби нашої ППО – на колесах та можуть змінити позицію. Але тут варто враховувати момент, що можливо кількість позицій, куди можуть переміщатись засоби ППО для виконання прямих завдань за призначенням, може бути цілком математично обмеженою.
Якщо знімати роботу наших зенітників "в реальному часі", то можна в принципі залишитись без ЗРК та підставити на смерть людей. Ось якось так і варто запам'ятати.
Коментарі