Чому росіяни почали активніше бити з повітря?

І що у нас зараз із посиленням ППО

Коли росіяни запускали свої перші ракети у перші години 24 лютого 2022 року, вони переслідували два головних завдання – максимальне руйнування інфраструктури та вплив на моральний стан жителів Україні. Цю ж мету ворог переслідував, коли обстрілював нашу енергетичну інфраструктуру. Цього ж рашисти сподіваються добитись зараз, коли після 51-денної перерви поновили масовані атаки крилатими ракетами та "Шахедами".

Тим більше, що "51 день без масованих обстрілів" – це всього лише оптична ілюзія.

Так, у цей проміжок рашисти не відстрілювали свої далекобійні КР, але натомість вони били оперативно-тактичними ракетами по прифронтовим містам Донбасу, вони продовжували удари із С-300, і саме у цей період окупанти перейшли до застосування своїх крилатих авіабомб із модулями УМПК.

Окремо про ці російські плануючі авіабомби. Хоч вони можуть летіти на дальність лише до 70 км із дозвуковою швидкістю, але і збити їх також неможливо хоча через малі розміри "изделий" – довжина корпусу ФАБ-500 складає всього 2,4 м, при тому що довжина фюзеляжу Х-59 складає близько 5 м, Х-555 – близько 6 м, Х-101 – близько 8 м.

Кожна з цих крилатих бомб несе вибухівки насправді більше, ніж далекобійна крилата ракета. Кожен день окупанти скидають на прикордонні чи прифронтові райони до 20 керованих авіабомб. Це рівно такий самий руйнівний ефект, якби рашисти по цим районам відстрілювали щомісяця по 600 крилатих ракет (а не 200-300 по всій Україні, як при ударах осінню-взимку). І схоже, що поки що єдиний лімітуючий для росіян фактор – у них є всього 25 літаків для скиду керованих бомб, що насправді небагато при оціночній наявності до 100 літаків Су-34 та близько літаків Су-35, не кажучи вже про старіші Су-24М.

Перспективний та єдино можливий засіб боротьби – це Patriot + F-16, щоб бити безпосередньо по російським літакам, що скидають ці бомби із УМПК. І тут може втішати хіба те, що з Голландії по темі передачі такої зброї пішли нові позитивні сигнали.

Окремо по російським крилатим ракетам. Актуальними залишаються цифри, що російський ВПК може на місяць виготовляти до 40 ракет типу Х-101 та до 20 ракет типу "Калибр", тому залишок по рашистським дозвуковим крилатим ракетам на кінець квітня 2023 року можна оцінити в діапазоні до 400 одиниць, що насправді критично мало. Схоже, що саме через це росіяни були вимушені зменшити кількість в залпі від 80 до 20 ракет орієнтовно.

І саме через цю обставину картина є такою, що запас міцності нашої ППО навіть з поправкою на дефіцит радянських ракет є вищим, ніж у рашистського "ракетного арсеналу".

Можна, звісно, багато розмірковувати, чого саме хочуть добитись росіяни, які знову активізували ракетні обстріли – чи то бити по нашим військовим цілям напередодні контрнаступу ЗСУ, чи "промацати" ППО та знищити Patriot.

Але, на щастя, ворог уже не в тому стані, щоб добиватись тих стратегічних цілей, які ставить перед собою, коли заряджає чергові ракети на бомбардувальники та кораблі. Бо, наприклад, ще у квітні 2022 року буквально декількох ракет вистачало, аби завдавати в усіх сенсах тяжких ударів по Києву, або пари десятків ракет – аби в результаті обстрілу робота "Укрзалізниці" була порушена на декілька діб. Влітку минулого року росіяни вели ракетні удари настільки ефективно, щоб це руйнувало інфраструктуру для навчання наших військ. І лише десь у серпні-вересні 2022 року виник отой тонкий момент рівноваги, коли ефективність дій нашої ППО досягла рівня 70% і створила певне відчуття захищеності нашого неба.

Далі варто розуміти таке. Очевидно, певна "подушка" під запас міцності нашої ППО ще формується. Наприклад, ще не всі обіцяні німецькі ЗРК IRIS-T SLS поставлені – і, схоже, по причині того, що до них треба виготовити достатню кількість зенітних ракет.

Тому, очевидно, щоб берегти рівновагу в протистоянні загрозам від рашистів з повітря, акцент у боротьбі проти тих самих "літаючих мопедів" буде все більше зміщуватись в сторону зенітної артилерії та мобільних вогневих груп.

І тут є гарні надходження: чехи уже почали передачу "зенітних тачанок" Victor із кулеметами ЗПУ-2-14, а Італія почала поставки зенітно-артилерійських систем Skynex від Rheinmetall.

Але специфіка ситуації в тому, що зенітні кулемети, ПЗРК та зенітні-артилерійські установки – це зброя, що може збивати цілі на дальності лише в декілька кілометрів. Тому під час наступного нальоту безпілотників краще триматись подалі від вікон, а не так, як це було вчора у Києві.

Оригінал