Сумний парадокс. Від нашої перемоги можуть виграти росіяни

Принаймні, в історії вже траплялось подібне

Парадоксально, але перемога у війні зовсім не означає, що переможці житимуть добре, а переможені – погано.

Досвід Другої світової показує, що для переможців завершення війни означало нарешті припинити витрачати величезні кошти на її проведення і почати нарешті відбудову та економічний розвиток. Натомість переможені країни, до яких війна дійшла аж в останню чергу, позбулись своїх диктаторів, котрі їх завели в цю м'ясорубку, і отримали шанс на нормальне життя.

Тоні Джадт, англійський історик, описував у своїх спогадах доволі непросте повоєнне дитинство у Англії, а Станіслав Лем щоразу, як приїжджав у відрядження з Польщі в ГДР чи ФРН, то обурювався в блискучих ваннах дорогих готелів, чи вони точно програли війну. Про рівень життя найбільшого "переможця" нацизму – СРСР – знаєте самі.

І жодна з країн Осі не була якось особливо покарана за агресію і союзництво з Гітлером. Італія, Болгарія, Угорщина чи Хорватія. І Японія. Особливо Японія.

Японія вражаюча країна в усіх сенсах. Так, у них був свій Токійський трибунал на зразок Нюрнберзького і своє зовнішнє повоєнне управління США, але воно було зцілююче і допомагаюче. Японія була єдиною країною, яка пережила ядерні бомбардування – реально страшне і нокаутуюче випробування. До речі, тільки в Хіросімі у день вибуху загинуло близько 100 тис. тисяч людей – гіпотетично стільки ж, скільки за рік українців від всієї російської зброї. І потім ще 200 тис. від ран і опромінення. І це були ядерні бомби найпершого покоління, що набагато слабші, ніж зараз. Розумні люди недаремно остерігаються ядерної війни, на те вони і розумні.

І ця країна без жодних економічних союзів та з досить складним географічним ландшафтом зуміла побудувати одну з найкращих економік світу, не сильно гіршу за німецьку. І якщо Німеччина і до світових воєн була досить міцною країною, то Японія була відсталою, майже феодальною і аграрною. А стала технологічним і фінансовим титаном.

Цілком реально, що і для росіян програш у війні стане таким собі шансом для зміни країни, бо весь світ буде зацікавлений у її демократизації. І усунення від влади Путіна, який очевидно псує життя росіянам і штовхає їх псувати життя іншим країнам. А демократизація країни з великими ресурсами означає ріст рівня життя. І ще років за 20 чи 30 наші заробітчани знову їздитимуть на заробітки у великі російські міста.

Натомість наше майбутнє як переможця розмите і нечітке, бо вся війна йшла на нашій території, і 80% сумарної шкоди від цієї війни понесемо ми. Так, маємо надію на різні програми підтримки, але економіку вони нам не розвинуть – це так, суто для підтримки штанів. Ну і інвестиційна привабливість наразі більше рожева мрія, аніж чіткий план. Бо на яку економічну вигоду у комерційному плані можна сподіватись у поствоєнній країні із низькою купівельною спроможністю, окрім як сидіти на потоках відбудови?

Можливо, нас просто приймуть в ЄС та НАТО в якості компенсації за те, що ми пережили. Було б кльово.

Цілком реально, що ми повернемось до зразка довоєнної України і тих стандартів життя. Але, як у єврейській притчі про козу, курей і тісну квартиру, це може виявитись зовсім непоганим поворотом. І ми несподівано відкриємо для себе, що мали доволі нормальне за загальнолюдськими мірками життя.

Оригінал