Ахметов купив яхту, а краще б віддав на ЗСУ. Що не так з цим твердженням
Досі рахуєте гроші олігархів? Тоді маю для вас погану новину
Велика бентега охопила український інтернет: Ахметов купив яхту! В Україні – війна, а Ахметов купує яхту в Німеччині за півмільярда доларів. 130 метрів довжиною! Громада обурена: на крадені у народу гроші купив яхту, а міг купити снаряди для війська…
Нікого не хвилює, що будівництво яхти розпочалося 2018 року – всі дружно ненавидять олігарха. Зазвичай такі яхти купують не для того, аби раз на рік власник – навіть такий багатий, як Ахметов – міг на ній порибалити. Лише щорічне обслуговування такого судна коштує близько $50 млн. Тому подібні придбання – це передусім бізнес. Підстав для такої покупки може бути ціла низка, але ніхто цим не цікавиться – всі просто ненавидять, це ж так просто. Зокрема, подібні судна стабільно дорожчають. Це гарна інвестиція. Але кого то хвилює: багатій же купив яхту у війну!
Історія з яхтою Ахметова нічим не відрізняється від всенародного обурення від подорожі родини Порошенків на Мальдіви
Ця історія нічим не відрізняється від всенародного обурення від подорожі родини Порошенків на Мальдіви. Статки Порошенка дозволяють йому не лише оплатити оренду недешевого готелю, яхти чи гвинтокрилу, а й купити їх разом із островом. Тоді ж преса натхненно виокремлювала суперновину про те, що Порошенко оформив половину свого будинку на сина. Це ж просто непристойно! От якби він подарував півбудинку своєму садовникові або найбіднішому селянину в районі – це народ би схвалив. Але переписувати на сина півбудинку – це ганьба й сором! Цікаво, обурені громадяни будуть переписуватись свій будинок на сільського жебрака, чи все ж залишать дітям?
То що слід робити олігархам зі своїми статками й що Україні робити з олігархами? Якою повинна бути межа благодійництва багатіїв? Чи мусять Ахметов, Порошенко чи Веревський розпродати свої будинки й автомобілі, пересісти на велосипеди й оселитися в хрущовках, бо держава в скруті? В законі про це – ані слова. Щоправда, є оголошена президентом програма боротьби з олігархатом. Яка її мета – незрозуміло, спосіб реалізації – напрочуд дивний. Санкційний список олігархів визначає РНБО – орган, покликаний координувати й контролювати діяльність, що стосується нацбезпеки країни. А за фактом цей орган вирішує питання позбавлення великого бізнесу майна й статків.
Мало хто побажає вести бізнес у країні, яка вибухає кожного разу, коли якийсь товстосум орендує п'ятизіркове шалє
Народу так подобається – його не цікавлять деталі й законність таких дій. Але це цікавить власне бізнесменів й інвесторів. Бо коли країна вибухає обуренням, що якийсь товстосум купив собі яхту чи арендував для відпочинку п'ятизіркове шалє, мало хто побажає вести бізнес у такій країні. Бо в ній не поважають підприємців й заздрять їм, плекаючи надію, що колись все в них відберуть та поділять. За відомою формулою "аби не було багатих".
Але ж пересічні громадяни, які невдоволені покупками Ахметова й відпочинком Порошенка, самі не здатні створити бізнес й мати з того статки. Їх більше хвилює процес розподілу чужого добра. Ок, розподілимо. Проїмо – що далі? Хто буде вести бізнес, вкладати гроші, сплачувати податки?
Зізнаюся: я, як і більшість співгромадян, не здатен робити бізнес. Але всупереч більшості таких самих українців, я лише радію, дізнаючись, що Ахметов чи Веревський збільшили свої статки. Причина моєї радості проста: люблю читати статистику податкових надходжень в бюджет країни – це ж наші спільні гроші. І виявляється, що ненависні олігархи є найбільшими платниками податків, з яких ми озброюємо армію, будуємо дороги й школи.
Ні, кажуть громадяни, вони мають не податки платити, держава має все в них забрати, бо то все було вкрадене з державної власності, тобто у народу.
Не яхти Ахметова слід рахувати українцям, а 52,7 млрд грн сплачених податків і 200 тис. робочих місць
Панове, слід визначитися: ми прагнемо все забрати й поділити чи хочемо створити правову державу, в якій розвиватиметься бізнес? Любі українці, вгамуйте "жабу" й не звертайте уваги на яхту Ахметова. Його СКМ – один з найбільший платників податків, Ахметов за день до початку війни сплатив наперед мільярд гривень податків (тобто ще не встигнувши заробити їх). Не яхти Ахметова слід рахувати українцям, а 52,7 млрд грн сплачених податків, 200 тис. робочих місць, які він створив. Плескайте в долоні не лише героїчним енергетикам ДТЕК, які лагодять зруйновані ворогом мережі, а й власникові компанії, який все це організовує, зобов'язання перед споживачами виконує, зарплату енергетикам сплачує.
Держава – найгірший власник. Геть державно-планову економіку, нічого кращого за демократію й ліберальну економіку людство не вигадало. Свідченням тому – рівень життя тої частини світу, до якої ми мріємо приєднатися. Закликаю по краплині вичавлювати з себе "совка".
