До цифрового Поворознюка в Раді залишилось зовсім трохи

Невдовзі роботи відберуть у нас навіть таку інтимну сферу людського буття, як розвод на бабло

Щодо нейромереж. Дуже іронічно, що хоча вони справді ще певний час не дотягнуться до хороших художників чи копірайтерів, вони вже, в принципі, готові підмінити масових.

І не тільки художників. От, візьмемо, наприклад, блоги.

Одне Фейсбук-комьюніті, яке я вже двічі згадував у себе в соцмережах, набиває підписників тупорилими питаннями на кшталт "Що можна робити в душі на першу літеру вашого імені?" І паралельно задає низку питань, які дивним чином збігаються із стандартними відповідями для відновлення паролів. Хтось завзято коментує, бо ж це капець цікаво, що ж можна робити в душі, якщо ти Дмитро. Хтось вважає, що він січе фішку, і в коментах кпинить з тупих запитань, але це все одно на руку сторінці – адже вона випадає в стрічках його друзів. Процес іде.

Іронія в тому, що для того, щоб зробити таке комьюніті, набити йому дофігілліон підписників та поламати акаунти кількомам тисячам з них, взагалі не потрібна людина. Якраз із таким завданням нейромережа впорається швидше та ефективніше. Людині достатньо буде просто перепродати зламані акаунти та сторінку з дофігілліоном підписників. І поставити мережі завдання створити ще одне таке ж. Хоч десять.

Себто, ми живемо в ті унікальні часи, коли роботи от-от відберуть навіть таку інтимну сферу людського буття, як розвод на бабло та шахрайство на довірі.

З таким успіхом наступні на виліт – політтехнологи. Половину з українських скрипт може замінити хоч сьогодні. А так скоро й цифрового Поворознюка в Раду оберемо.

Оригінал