"Чоловік в полоні, а вона з манікюром". Відчепіться вже від жінок!
Може, манікюр і охайна сукня – це свого роду маленька терапія, щоб не зійти з глузду?
Напишу пару слів на тему, яка вже реально заколупала.
Отже, днями мою знайому кілька разів банили у "Фейсбуці", бо вона сказала "що це за фігня?" дамочкам, які побігли засуджувати дружин військовополонених, бо (о боги!)… в них був манікюр і якісь охайні сукні. Мова йшла про якийсь офіційний прийом, і логічно, що дружини, які борються за повернення своїх чоловіків, пішли туди охайні та одягнуті згідно з дрес-кодом.
Відчепиться ви вже від дружин, мам та інших родичок! Не дай бог жодній критикині дізнатися, скільки заяв, листів та іншого варто написати, щоби життя рідної людини було в списку, на контролі тощо.
Слідчий, якому вона принесла обов'язкову заяву про зникнення чоловіка, сказав: "Ви оце така красива, нащо вам той чоловік? Знайдете нового"
А може, похід на манікюр і охайна сукня – це свого роду маленька терапія, щоб не зійти з глузду? Не так давно ми мали розмову з дружиною полоненого. Молода дівчина працює в міськраді одного промислового міста. Вона ефектна, у неї нарощені вії. І знаєте, шо перше вона почула від слідчого, якому принесла обов'язкову заяву про зникнення чоловіка? "Ви оце така красива, нащо вам той чоловік? Знайдете нового". То нічого, що люди кохають одне одного, і в них росте дитина. Вона надто красива.
Культ горя, який так уже заколупав. У нас були випадки, коли вороги тримали в полоні наших героїв по року, два, а танкіст Богдан Пантюшенко взагалі був у полоні пʼять років. Чимало рідних з горя не витримували – у них зупинялось серце. То досить колупати людей! Коли той же Богдан і Віка зустрілися після пʼяти років розлуки – вона була гарна і з нафарбованими очима. Але скільки в них було суму, болі, надії та безнадії…
Варто глянути історичні фото, щоб зрозуміти, що в Великій Британії часів Другої світової війни дами і помадою мазались, і волосся крутили. І часто це дуже навіть віталося спеціальними косметичними наборами, які роздавали на оборонних заводах. Якщо це помагає тримати душевний баланс – хай буде. У багатьох тих дам чоловіки були або в полоні, або не прийшли додому.
Наші жінки в радянські часи виглядали гірше, ніж будь-коли – без усмішок, впевненості і малих радощів життя
Наш культ горя був надто затягнутий, бо коли в повоєнній Європі дами крутили зачіски а-ля Бардо, фарбували віі в стилі Шарон Тейт, наша жінка була максимально забита. І її функція була заробляти гроші для партійної верхівки, ну і народити дітей до 25. І все – треба було страждати. Наші жінки в радянські часи виглядали гірше, ніж будь-коли – без усмішок, впевненості і малих радощів життя.
Відчепіться уже бодай від внучок тих жінок.
Мені дуже соромно за людей, які щось пред'являють дружинам та матерям полонених. І вчать їх, як жити. Займіться своїм життям і виглядайте так, як комфортно вам, а не нав'язуйте своє бачення іншим.
