Нє влєзай – убйот. Як можна перемогти націю, в якої іскри з очей?

Ми є країною, яка виглядає мирним трансформатором, але несе в собі мільйони кіловат

Війна струмів між Едісоном та Теслою – дитяча забавка поруч з тим, що відбувається зараз між Україною та Росією.

Електромагнітна взаємодія, одна з чотирьох фундаментальних взаємодій, що лежать в основі функціонування всесвіту, – повністю на службі українців. Ми притягуємось один до одного електричною кооперацією, а чужі освітлені будинки притягують часом погляди наших великих і вологих, тремтячих, як у японських аніме, очей.

За короткі тижні українське суспільство масово перетворилось на електриків. Ми згрубша розібрались у функціонуванні електромереж і типах генераторів, навчились заживлювати роутери від павербанків і паяти під це відповідні кабелі.

Ми набираємо електрику у павербанки, наче в кишені, й живимо нею свої смартфони і ноутбуки, як переливанням крові. Впорскуємо у них електроглюкозу. Тримаємо на системах штучної підтримки справжнього непідробного життя свої будинки та бізнеси. Ми освітлюємо квартири новорічними гірляндами і запускаємо безумовне рефлекторне відчуття свята, яке дуже бентежно дисонує із вибухами надворі, а ми точно знаємо, шо це не святкові феєрверки.

Українці наново винайшли і освоїли електрику, банальну і незрозумілу силу, яка текла по дротах, іноді іскрила і взагалі мало кого цікавила. Але тепер ми знову, наче на початку XIX сторіччя, заворожено дивимось на освітлені квартали і вражаємось, наче фокусам.

Нам хочуть повторити холодну війну, але що можна вдіяти з нацією, в якої іскри з очей?

Країною, яка виглядає спокійними мирним трансформатором, але несе у собі мільйони кіловат.

Нє влєзай – убйот.

Оригінал