Путін боїться залишати бункер

Цей світ виявляється смертельним для старих кремлівських упирів

Сьогодні московити офіційно підтвердили, що бункерний дід не буде покидати своє затишне сховище заради G20 на Балі. І навіть по відео він звертатися до учасників не буде.

По численним московитським "зливним бачкам" пішла версія, що все це обумовлено "міркуваннями безпеки". Мовляв, хтось хотів на бункерного здійснити "замах" і тому подібне. Однак в реальності навіть без будь-яких замахів ситуація з цією поїздкою була зрозуміла давно.

Бункрений поїхав би туди лише тоді, якби це виглядало як "перемога", якби це можна було б бодай мінімально зобразити як "дипломатичний прорив", але тут жодних шансів немає. Їхати ж, аби ні з ким не зустрітися, аби всі тебе ігнорували – це те ще задоволення, особливо якщо ти ще вчора бачив себе "одним з кількох світових лідерів". І найбільш прикро у цій ситуації має бути від того, що ніхто, окрім самого політичного пенсіонера, у цьому не винуватий.

Розпочавши агресію проти України, він сам пішов по шляху десакралізації російського імперського міфу про жорстоку, але потужну світову силу. Потуга зникла, а з нею – страх. А за страхом пішли і залишки бажання вдавати повагу до того, хто цієї поваги ніколи і не заслуговував.

Оголосив "демілітаризацію" України, а реально провів "чмоніфікацію" Росії. Бачив себе спадкоємцем князів і царів, а став спадкоємцем... Миколи ІІ. Некомфортно, коли тобі про це все нагадує, а будь-який серйозний міжнародний саміт якраз є тим місцем, де тобі все нагадує про "звершення". Набагато затишніше у власному бункері, де можна облаштувати затишний для себе світ майбутніх видатних перемог, наступів, завоювання світу... І люди довкола усі тебе розуміють, заглядають в очі, розказують про твою велич.

Тому краще нікуди не виходити, тим більше – не виходити на яскраве світло геополітичної реальності. Цей світ виявляється смертельним для старих кремлівських упирів.

Оригінал