Росіяни знову атакують. На цей раз – штучним відчуттям провини

Не вступайте в дискусії з ворогом, бо це тільки піднімає популярність їхніх заяв

Ми все ще занурені в російський інформаційний простір і легко підпадаємо під їхні інформаційні спецоперації. От вчора ціла Україна обговорювала заяву ФСБ РФ, що це ГУР нашого Міноборони підірвало міст, і як саме це було зроблено.

І мало хто замислюється, що включення в їхню дискусію в будь-якому випадку йде на шкоду нам. Так, завалили частково той міст. Це прекрасно. І з точки зору наших воєнних потреб, і з точки зору морального стану ворога (передусім кремлівської геронтократії), і з точки зору нашого морального стану – цивільних і військових.

І абсолютно не принципово, хто це зробив і як. І точно не в наших інтересах визнавати детально свою участь. Чи роздувати саме ворожу версію події: "тероризм". Замість очевидної (але не для всіх – і головне, не для всіх в країнах союзників) "успішного ускладнення доставки окупантом зброї, техніки і мобілізованих на наші території". Тобто, скорочення транспортного потоку мостом = зменшення загроз для України, для наших військ і для мешканців прифронтових зон.

Тому ще раз: не підхоплювати ворожу інформаційну атаку, не перепощувати новини чи блоги, не вступати в дискусії з ворогом – це тільки піднімає популярність їхніх заяв. Вірити в ЗСУ і дослухатись до безпекових рекомендацій СБУ.

І, звісно, обстріл 10 жовтня – ніяка не "помста за міст". Такі масштабні речі готуються значно довше, ніж за добу. Логістика, ресурси, координування... Вони не мстяться – вони просто, як завжди, хочуть нас знищити максимально болісно.

Тож все це штучне відчуття провини, "якби ми не підірвали", "якби ми не так раділи" – штука, дуже далека від реальності і контрпродуктивна. Підривати треба. І радіти треба. Треба триматись і підтримувати своїх. Тоді спільно переможемо!

Оригінал