Чому США так відверто дражнять Китай

Головна причина – аж ніяк не в економічній конкуренції, як багато хто думає

Всі експерти, які обурюються фактом, що Америка настільки легковажно підставляє під китайську загрозу цілий світ, не враховують, що причина геть не в економічній конкуренції (понад 24% світового ВВП припадає на США і вже майже 18% – на Китай, котрий 2000 року мав менше 4%). Так, це важливо, але працює якраз в протилежний бік – як запобіжник військового протистояння.

Американський імпорт з КНР минулого року склав майже $576 млрд, а продати туди вдалось продукції тільки на неповних $180 млрд. Профіцит Китаю – майже $400 млрд. Зважаючи, що весь профіцит Китаю від торгівлі з усім світом 2021 року – $676 млрд, на США припадає 2/3 доходу Китаю від експорту.

США, звісно, цьогоріч прикручує санкціями свободу маневру китайських експортерів. Але все одно є, фактично, головним донором китайської економіки. Що вже є майже 100-відсотковим щепленням від радикальних рішень Сі Цзіньпіна – в нього і так капітальні економічні і соціальні провали через пандемію. Ще бракувало позбутись американських грошей за китайську продукцію.

Тобто, з боку Китаю очікувати різких рухів причин немає. А от з боку США вони є. І, повторюсь, геть не економічні.

Китай демонструє цілому світу приклад, що бути багатою і впливовою в геополітичному сенсі країною можна і без демократії, без дотримання прав людини, без усіх цих досягнень, якими пишається США і насаджує світом. Саме це капітально підважує перспективи світового лідерства Америки: "поганий приклад" для інших країн. Тому США якраз мають причини для жорсткої поведінки.

А загалом таке враження, що це саме Сі остаточно підштовхнув Путіна до нападу на Україну, а не Байден відверто спровокував. Мовляв, ти швиденько підгребеш під себе маленьку (в 28 разів меншу за РФ) Україну, я, поки НАТО відволічеться на тебе, захапаю крихітний, в 16 разів менший за Україну і в 277 разів менший за КНР Тайвань – і всі в профіті. Давай, починай першим.

А тоді по факту Сі вчинив рівно в протилежний спосіб. Так, він погрожує, він лякає "відповіддю на можливу ядерну агресію", Тайвань буквально оточили "терміновими військовими навчаннями" з використанням сучасної важкої зброї з великим радіусом враження. Але все одно величезний Китай (лише вдвічі менший за Росію і практично такий, як США) взяв – і не напав на Тайвань.

І насправді навряд чи нападе – йому дійсно вистачає поки точкових санкцій за співпрацю з Росією (наприкінці червня 2022-го США внесли 5 китайських компаній до чорного списку експорту за порушення санкцій та надання підтримки російським військовим та оборонним компаніям до та під час вторгнення в Україну, фактично американським компаніям заборонено експортувати компаніям зі списку – Financial Times). І очікуваних ще більших санкцій за це після того, як РФ буде надано офіційний статус держави-спонсора тероризму. Отримати додаткові ускладнення з експортом ще й через Тайвань – контрпродуктивно. Тим більше, що провідні економічні стратеги вважають, що пандемія надовго нівелювала процеси глобалізації, планетарну економічну інфраструктуру знов розірвано на регіональні клаптики. "І цілком може виявитися так, що Китай стане головним, хто програв" (Стівен Роуч, ексголова і головний економіст Morgan Stanley Asia, старший науковий співробітник Єля).

Але, судячи з заяв російської пропаганди, там реально чекали, що Китай дасть жорстку збройну відповідь на візит пані Пелосі. І дуже розчаровані стриманою реакцією Сі.

Оригінал