Світ, побудований на принципі верховенства сили, приречений

Планета ледь пережила наявність на своєму тілі двох центрів ухвалення атомних рішень

Не можу сказати, що вчорашня ситуація мене забавляла, але мем про "останнє китайське попередження" я ще добре пам'ятаю.

Багатополярність світу, про яку волого мріють нинішні диктатори та недодиктатори, – річ у собі. Насправді планета ледве пережила наявність на своєму тілі двох центрів прийняття атомних рішень і з полегшенням зітхнула, коли СРСР здох.

Але, як з'ясувалося, він не здох, та й з його ослабленням неприємності не скінчилися.

Тепер навіть злиденна і жалюгідна Північна Корея дозволяє собі загрожувати оточуючим, Китай виріс у економічного тигра з неслабкими амбіціями, а на місці СРСР нині така пухлина, що покійний може позаздрити.

Нинішній світ небезпечніший за старий світ. У ньому більше неадекватних гравців та менше розуміння наслідків.

За всіх своїх недоліків СРСР був відносно договороспроможний. Він керувався колегіально і, будучи безперечною імперією зла, все ж таки мав якесь обличчя і авторитет. Громико, на відміну Лаврова, міг називатися дипломатом, а радянська дипломатія за всієї одіозності і ідеологічної ангажованості зв'язків – дипломатією.

Нині світ уже не торт.

Проголошений недомірками (переважно) принцип верховенства сили змінив і розклади, і методи.

Ну що ж... ти цього хотів, Жорже Дандене!

Якщо з противником не можна домовитися, якщо він бреше і намагається вирішити питання військовим шляхом та погрозами – значить, з ним треба говорити його мовою.

Допускати багатополярність, за якої на інших полюсах сидітимуть диктатори, вбивці, брехуни та інша нечисть, – це приректи мир на вимирання.

Тому учора літак Ненсі Пелосі сів на Тайвані.

Тому Путіну не дадуть розірвати Україну.

Тому.

І особисто я цьому радий.

Оригінал