Азербайджан є єдиним союзником України на Південному Кавказі

Ця країна налаштована на стратегічну вигоду від вторгнення та підтримує Україну

Традиційно з трьох країн Південного Кавказу саме Грузія сприймалася як найближчий союзник України. Київ підтримував Тбілісі у російсько-грузинській війні 2008 року, постачав зенітне обладнання, а президент Віктор Ющенко, лідери Польщі та країн Балтії відвідували Тбілісі під час конфлікту. Але саме Азербайджан, а не Грузія став найближчим союзником України після 24 лютого.

Вірменія традиційно є проросійською і приєдналася до всіх євразійських організацій, які очолює Росія. РФ розширює свої військові бази у Вірменії. З 2014 року Єреван підтримує анексію Криму Росією, помилково вважаючи, що це виправдовує самовизначення Карабаха. Міжнародне право не дає регіонам країн права самовизначення. Це право надано лише країнам.

Грузією править проросійський олігарх Бідзіна Іванішвілі, який заробив мільярди в Росії у 1990-х. На нього має бути компромат у ФСБ. Адже, як і всі у 1990-х, Іванішвілі мав порушити закон, щоб стати мільярдером, і робити це разом із російськими партнерами.

Жодна країна Південного Кавказу не запровадила санкції проти Росії. Цього ніколи не очікували від Вірменії, бо вона є близьким союзником Росії. Але від Грузії цього чекали, тому українці шоковані, чому це не так. Проросійська влада в Тбілісі виправдовує своє умиротворення Росії на фоні поширених настроїв грузинського суспільства щодо України. Зрештою, РФ де-факто анексувала грузинські провінції Південну Осетію та Абхазію в 2008 році, і так само прагне анексувати південно-східну Україну.

Українці завжди засуджували російський імперіалізм щодо Грузії. Так само як і в Грузії, громадська думка в Азербайджані підтримує Україну, а українці підтримали визволення Баку окупованих територій під час Другої карабахської війни 2020 року.

Тим часом азербайджанці та грузини пам'ятають, як Україна засудила підтримку Росією сепаратизму та територіального реваншизму у грузинських регіонах Південної Осетії та Абхазії, а також в азербайджанському Карабаху. Азербайджанські ЗМІ, колишні державні чиновники, неурядові організації та опозиційні партії регулярно публікують коментарі, які засуджують Володимира Путіна та його незаконне вторгнення в Україну.

Мурад Мурадов, заступник директора аналітичного "Центру Топчубашова" у Баку, сказав: "Азербайджанська громадська думка давно усвідомила загрозу російського імперіалізму. Геополітичні інтереси Росії в регіоні відіграли значну військову роль у перемозі Вірменії у Першій карабахській війні на початку 1990-х. Нещодавно Росія наполягала на розміщенні значного військового контингенту в частині Карабаху".

"Азербайджанці пам'ятають підтримку, надану рядом українських організацій, зокрема, добровольцями на фронті, під час Першої карабахської війни, коли світова думка здебільшого була на стороні Вірменії. Азербайджанська діаспора також має більш позитивний досвід проживання в Україні порівняно з Росією. В Україні вони почуваються більш інтегрованими, шановними і менш підданими расизму. Тому не дивно, що в Азербайджані переважають настрої співчуття та підтримки боротьби України проти Росії", – додав Мурадов.

Здатність Азербайджану балансувати між підтримкою добрих відносин з РФ і підтримкою України схожа на зовнішньополітичну стратегію, яку проводить Туреччина і Казахстан. Туреччина продає Україні безпілотники Bayraktar та продовжує військову співпрацю з Києвом. Цього місяця Халук Байрактар, виконавчий директор турецької компанії Baykar Makina, яка виробляє ці безпілотники, заявила CNN: "Ми не продаватимемо безпілотні апарати TB2 Росії, бо ми підтримуємо Україну, її суверенітет, спротив та незалежність".

Симпатії Туреччини завжди були на боці України та кримських татар, багато з яких живуть у Туреччині з ХІХ століття.

Азербайджан врівноважує свою зовнішню політику прагненням запобігти військовій агресії проти нього, подібної до тієї, яку Росія здійснила проти Грузії та України. Казахстан втомився від російських націоналістів, які стверджують, що його північний регіон був помилково включений радянським лідером Володимиром Леніним до складу їхньої країни. Той самий хибний аргумент використовує російське керівництво для пред'явлення претензій на південний схід України.

Азербайджан, Туреччина та Казахстан підтримують міжнародне право, суверенітет та територіальну цілісність держав, відкинули визнання анексії Росією Криму і "незалежності" "ДНР" та "ЛНР". Як і Азербайджан, Туреччина і Казахстан не ввели санкції проти Росії за її вторгнення. Але на пострадянському просторі лише Білорусь та Росія визнають "ДНР" та "ЛНР".

Азербайджан налаштований на стратегічну вигоду від вторгнення та підтримує Україну. Є три шляхи, якими Азербайджан стратегічно виграє через російсько-українську війну.

По-перше, ЄС відчайдушно шукає способи, як його провідні члени покінчать із залежністю від російського газу. Одним із способів досягнення цієї мети є збільшення постачання азербайджанського газу до Європи з рівня 2021 року у 8,2 млрд кубів. США та Північна Африка також збільшують експорт газу до ЄС.

По-друге, міжнародна ізоляція Росії дала Азербайджану більше можливостей укласти мирний договір з Вірменією за сприяння ЄС, який виступає як чесний посередник. Росія традиційно підтримувала Вірменію в конфлікті навколо Карабаху, і вважає за краще, щоб заморожені конфлікти в Євразії тліли, а не вирішувалися.

Врегульовані конфлікти – погана справа для російських миротворців, яким доведеться повернутися додому. Розчарувавшись у бездіяльності Мінської групи ОБСЄ, Азербайджан звернувся до ЄС, що, ймовірно, буде успішнішим. Невдоволення Азербайджану Мінською групою ОБСЄ відображає невдоволення України двома Мінськими угодами.

По-третє, в США погіршуються відносини з Вірменією як із порушником санкцій проти Росії, постачальником зброї та найманців для боротьби Кремля в Україні. Вашингтон також критично ставиться до тісних зв'язків Вірменії з Іраном, який становить довгострокову екзистенційну загрозу для США та Ізраїлю. Навпаки, стратегічне значення Азербайджану, поряд із Туреччиною, дедалі більше визнається Вашингтоном та ЄС. Баку виглядає як незалежний прозахідний гравець, постачальник енергії до Європи та стратегічного партнера Ізраїлю.

Азербайджан – єдина країна у світі, що межує з Росією та з Іраном, активно прагне розширення своїх відносин із Заходом як врівноважуючий фактор.

Ентоні Кім з Фонду "Спадщина", консервативного аналітичного центру у Вашингтоні, підкреслив стратегічну важливість Азербайджану як постачальника альтернативної енергії, заявив: "У прагматичних інтересах США та Європи приділяти пріоритетну увагу та розвивати відносини з Баку як із важливою торговельною, енергетичною та економічною сполучною ланкою між сходом та заходом Євразійського континенту". Та додав: "США тривалий час підтримували зусилля Азербайджану щодо розробки та експорту своїх енергоресурсів на західні ринки, при цьому американські компанії брали участь у проектах з видобутку нафти на шельфі".

Допомога Азербайджану Україні становить 15 млн євро. Навпаки, Грузія надає набагато меншу допомогу – 315 тис. євро. Державна нафтова компанія Азербайджану SOCAR безкоштовно надає 100 тонн палива на своїх 57 українських заправках для використання машинами швидкої допомоги, гуманітарними автомобілями, для посівів та українських військових. Азербайджан надав 170 тонн медичної допомоги та продуктів харчування українським біженцям, які втекли до Молдови.

Вірменія, головний союзник Росії на Південному Кавказі, поряд із грузинським проросійським лідером Іванішвілі, який утихомирює РФ, не надає ні дипломатичної, ні військової підтримки Україні. Стратегічне партнерство Азербайджану з Туреччиною відповідає геополітичним інтересам України. Так само як і відхід Казахстану від Росії та приєднання до них.

На відміну від Вірменії і Грузії, Азербайджан дає Києву потужну дипломатичну підтримку та засуджує порушення Росією територіальної цілісності України, спрямовує великий обсяг гуманітарної допомоги.

Вторгнення Росії в Україну та геноцид українського народу показали, хто є справжніми стратегічними союзниками України. Серед інших, це Азербайджан поряд з Туреччиною, Польщею, трьома країнами Балтії, Румунією, країнами Скандинавії, США та Великою Британією.

Брюсселю і Вашингтону слід визнати цю підтримку Азербайджаном України в часі російського вторгнення.

Ексклюзивно для Gazeta.ua