Російське телебачення краще за українське

Ми правильно говоримо про бойкот російської культури. Але чи переосмислили телевізійники свою позицію щодо ігнору культури української?

Просто вирішила трохи накинути на вентилятор вам у цей чудовий день. Тому вибачайте.

Просто це правда. Вже кілька разів були у мене такі діалоги:

– Якого чорта ви дивитеся російський тєлік?

– Бо я люблю такі шоу. Про зірок, про письменників різних, про акторів. Он Галкін запрошує до себе якихось визначних російських культурних діячів, їхніх друзів. Усі сидять у великій красивій студії, регочуть, згадують молодість, фільми, пісні, концерти, епохи. Купа програм із зірками саме не шоу-бізу, а культури. У новинах завжди є хороші сюжети як не про театр Додіна, так про хуйодіна. А де у нас такі програмки, Лєна? Де? Де? Де їх подивитися? Ніде! То і отстань.

Практично у кожній редакції ти зустрічаєшся із позицією, що тема культури – це для бідних. На зйомку в театр завжди відправляли найслабших журналістів

Ну десь орієнтовно така повістка. Я точно знала, що займатимуся культурною журналістикою ше у школі. Спочатку просто тому що подобалося, а на старших курсах стало зрозуміло, що у нас проблеми, товариші та панове. Серйознєйші. Практично у кожній редакції ти зустрічаєшся із позицією, що тема культури – це для бідних. Особливо на тєліку. На зйомку в, приміром, театр, завжди відправляли найслабших журналістів, які і працювали відповідно. Запитайте режисерів про їхні фейспалми від питань.

Коротше, я триста разів вже про це писала. Про оці всі "культурки" та "бантіки". Взагалі не розумію, як мені вдавалося знаходити роботу та адекватні у цьому сенсі медіа.

А тепер ми усі говоримо про бойкот російської культури. І правильно. Але чи переосмислили телевізійники свою позицію щодо ігнору культури української?

Нам просто критично необхідно зробити хоча б два-три шоу. Ось таких простих, душевних, без срачу

Нам просто критично необхідно зробити хоча б два-три шоу. Ось таких простих, душевних, без срачу. Якісь суперечливі теми можна винести в інший формат. А тут – лише позитивне. І хай лише почнуть говорити, що рейтинги будуть низькі. Можу побитися об заклад, що така програма пам'яті Руслани Писанки – зібрала б ого-го. Так само, якби до ювілею Ади Роговцевої ії запросили б як головну героїню, у неї ж безліч неймовірних історій у загашнику. Інші теж хай згадують, говорять про ролі. Он вона у Дзідзя знялася в образі такої крутої багатійки, це ж мімімі. Про Богдана Ступку, Квітку Цісик, Станіслава Боклана, Наталю Сумську, Богдана Бенюка – та дофіга усього.

А "Шоу довгоносиків"! Ви уявляєте таку програмку зі спогадами про цей геніальний витвір? Те саме про "СВ Шоу". А про Володимира Івасюка. Та ви шо.

Це має бути просто хороше, розважальне та миле шоу. Під яке можна буде в'язати шкарпетки чи прасувати білизну. Без нудятини державних каналів та такої ж нудятини наших інтелектуалів.

Але я дуже здивуюся, якщо крупні канали таке забацають. Єдина надія – на "Суспільне". Без такого контенту на тєліку розмови про падлючих Толстоєвських можна запхати собі у портмоне.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі