Ми власноруч допомагаємо Путіну

Бігаючи з витріщеними очима та криками, що завтра нас закидають ракетами й всі помремо, ми граємо на руку терористами

Путін обстрілює Україну. Важко осягнути логіку маніяка і дати відповідь на питання "навіщо?". Може, щоб налякати. Залякати. Змусити українське суспільство тиснути на владу, щоб влада підписала капітуляцію. Да, ми всі з вами знаємо, що воно так не працює. Що це лише посилює ненависть і лють. Але Путін може цього не знати. І просто слідує логіці терориста. Як він робив у себе в Росії. Як він змушував робити Януковича під час Майдану, коли насильство завжди грало проти нього і лише відроджувало протест. Але він погано засвоює уроки. І так, колись терористам вдалося це зробити з іспанцями, коли після теракту на вокзалі іспанський уряд погодився припинити спільні коаліційні дї з США. Але для іспанців це була просто далека місія, і мова не йшла про виживання. А після Бучі всі в Україні розуміють, що мова йде саме про виживання. А отже, піти на поступки терористу – просто не варіант. Самі росіяни своїми діями зробили неможливим досягнення своїх цілей методом терору.

А ще Путін робить сам собі медвежу послугу. Бо він не дає забути тим, хто далеко від фронту, що йде війна. Війна на виживання. Путін не дозволяє повторити спокусу 2014 року, коли були півтони й багато хто відкидав сам факт війни, у чому активно допомагали відомі журналісти на відомих телеканалах. А зараз це неможливо. Зараз неможливо втомитися від війни, яка йде не тільки у телевізорі. І зараз неможливі компроміси. Ті самі компроміси з терористами, на які іноді готові йти європейські країни у намаганні мінімізувати економічні втрати. Європейці зараз – як пересічні українці до повномасштабної війни. Можуть від неї втомлюватися і закриватися, бо вона йде тільки у телевізорі. То ж європейці лишень повторюють помилки самих українців і хіба українці у такому випадку мають моральне право їх звинувачувати?

Що з цим робити? Не допомагати терористу. Не допомагати йому досягати своїх цілей. Не піддаватись страху й паніці. Не бігати у реальному і віртуальному світі з витріщеними очима й криками, що завтра Путін збере Думу, Раду федерацій і раду шаманів і оголосить супер-пупер-мобілізацію і закидає всю Україну ракетами, посилаючись на анонімні телеграм-канали. Бо саме посіпаки Путіна їх ведуть. Не треба бігати і кричати, що ми всі помремо, бо американське посольство зробило розсилку, не звертаючі увагу на те, що це стандартна розсилка останніх місяців, а посол активно ходить по місту і нікуди не їде.

Ми не можемо зупинити ці теракти. Ніхто не може. Західна зброя може допомогти мінімізувати удар, але не нівелювати його. Ніякі залізні куполи тут не допоможуть. Тому треба зціпити зуби і не допомагати терористу. І терпіти. Розуміючи, що тактика терориста – то тактика відчаю, бо нічого іншого він зробити не може.

Оригінал