Боротися з корупцію та одночасно сподіватися, що "кум порішає", не вийде

Коли є якісний державний сервіс, нічого "рішати" не треба

Українець хоче, щоб корупції не було й щоб "кум порішав".

Це така сама меншовартісна й шкідлива дичина, як і, наприклад, "українською не може бути підручника з фізики".

Нібито в українців є якийсь чи то ген корупції, чи то в школі їх навчають куму дзвонити, щоб той порішав. Тому вони такі шкідники будуть завжди. Ви що, який Євросоюз, це ж utterly corrupt.

Ну, і звісно, моє улюблене "спочатку треба змінити ментальність, а потім проводити реформи".

Дані, звісно, ж говорять зовсім про інше.

Українці традиційно оцінюють корупцію як різко негативне явище. Наприклад, у минулорічному соцопитуванні Pact на 10 тис. людей (це величезна вибірка) 93,5% назвали її серед найбільш серйозних проблем.

А от далі — найцікавіше.

Половина респондентів того ж опитування вважають, що без хабаря не отримають медичної допомоги чи вищої освіти.

А це значить, що така побутова корупція пов'язана не з тим, чого хоче чи не хоче українець. А з тим, що в нього часто банально немає вибору, у тому числі в питаннях життя та смерті, бо просто відсутня інша пропозиція на ринку.

Так, я проти хабарів лікарям. Як і будь-кому. Але якщо в мене, не приведи боже, близький родич потребуватиме термінової операції, а єдиним способом її отримати буде заплатити хірургу (бо більше йому ніхто не платить), громадський осуд — це останнє, про що я думатиму. Вже даруйте.

І навпаки. Коли ви останній раз приводили кума в ЦНАП? Давали хабаря сімейній лікарці? Намагалися засунути купюру в "Дію" чи в патрульного поліцейського, який коректно і ввічливо вказав на правопорушення? Коли є якісний державний сервіс чи бодай альтернатива на ринку — тоді нічого й "рішати" не треба.

Очевидні й рецепти: завершувати медичну реформу, проводити судову, очищувати та укріплювати органи правопорядку. Словом, будувати інституції та нормальні державні сервіси. А з корупцією боротися на кожному кроці.

Причому в першу чергу з тією, яка має першопричиною не виживання, а бажання окремих осіб набудувати собі золотих унітазів за рахунок лікарів і вчителів, яким доводиться жебракувати.

І хай тоді ці особи, які вас зараз намагаються переконати, що в вас ментальність чи генетика якась не така, куму дзвонять.

Тільки він їм вже тоді ніяк не допоможе.

Оригінал