Україна завжди буде більмом на оці Путіна
Наша країна порушує його порядок речей
Сьогодні записували коментар про погляди Путіна на історію. І журналістка запитала: у чому помилки Путіна в сприйнятті історії України? Йшлося про відому антиукраїнську позицію Путіна про те, що Україна — це "недогосударство", штучне утворення, проєкт чи то австрійців з поляками, чи то Леніна (тут Путін сам плутається, використовує обидві версії). Але насправді подібне ставлення у Путіна не лише до України, а й до багатьох інших пострадянських держав, зокрема союзників Росії — наприклад, до Казахстану. І це не просто помилка Путіна, це не просто вади його історичної освіти. Це імперська, історико-політична косоокість. Він так сприймає і пострадянський простір, і навколишній світ. Для нього є правильні (значні, великі) держави (наддержави). Деякі з них для Путіна вороги, інші — бізнес-партнери, треті можуть бути політичними союзниками, хоча для таких країн, як Росія, це завжди ситуативно. А решта — "недогосударства", які "права не мають" (якщо вже згадувати Достоєвського в цьому контексті). І ці нібито "недогосударства" можуть бути або сателітами, або "корисними ідіотами" (у політичному та економічному сенсі), або об'єктами реалізації імперських амбіцій.
Українці зі своїми революціями та прагненням до Євросоюзу та НАТО подають росіянам "поганий приклад"
Однак у цьому начебто принизливому (для Путіна) ряду Україна набула особливого значення, стала головним подразником. Україна для Путіна — як більмо в його імперському оці. Наша країна не хоче жити за його правилами, вона порушує його порядок речей, та ще й під боком і в його вотчині, якою він вважає весь пострадянський простір. Українці зі своїми революціями та прагненням до Євросоюзу та НАТО подають росіянам "поганий приклад" (на думку Путіна). Саме тому Путін сприймає Україну як анти-Росію. І, напевно, він у чомусь має рацію.
Україна — це заперечення путінізму та рашизму як фашизму ХХІ століття. Між Україною та Путіним — непримиренний антагонізм! І нинішня битва України з путінською Росією є тому підтвердженням. Так, можливі у перспективі якісь мирні угоди чи тактичні перемир'я. Але історично та стратегічно Україна та Путін — непримиренні супротивники! Третього не дано.
