Італійська історична русофілія дала тріщину. Ряди союзників Путіна поріділи

Італія до сьогодні викликала занепокоєння

Можливо, комусь заява експрем'єра Італії Сільвіо Берлусконі про те, що Путін повинен взяти на себе повну відповідальність перед світом за вторгнення в Україну, буде здаватися рядовою подією. Але це не так.

Може, ви не звернули уваги, що в розмовах з Байденом та в інших ключових обговореннях разом з Макроном, Шольцом та Джонсоном зачасти бере участь прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі.

Італія важлива та до сьогодні викликала занепокоєння.

Бо, не дивлячись на те, що з 24 лютого Драгі демонструє єдність із західним світом та максимальну підтримку Україні, в самій Італії консенсусу не було.

Напередодні вторгнення італійський бізнес зустрічався з Путіним, попри звернення Драгі утриматися від цього.

Під час виступу Володимира Зеленського в італійському парламенті кожен третій парламентарій був відсутній.

Б'янка Лаура Гранато, сенатор від "Альтернативи", назвала італійський парламент "рабською клікою" за те, що він прийняв Зеленського. Наполягала публічно на тому, що парламент повинен також почути Путіна, який "веде важливу битву не тільки для Росії, але й для всіх нас проти глобалістського порядку денного".

Віто Коменчіні, депутат від ультраправої "Ліги", сказав, що відвідувати промову Зеленського було б "неповагою" до жителів Донбасу.

Нікола Фратоянні, лідер крайньо лівої італійської партії Sinistra Italiana, яка засудила вторгнення, але проголосувала проти відправлення зброї Україні та проти збільшення витрат на оборону, сказав: "Ми дивимося на НАТО несприятливо. Альянс був створений в інший історичний час, коли світ був розділений. Цього світу більше не існує, тож, можливо, нам потрібно переосмислити".

Зі звичайних італійців, згідно з опитуванням SWG, близько 12% вважають вторгнення Росії виправданим, а серед правих виборців ця цифра зросла до 36%.

Після вторгнення італійські телешоу про поточні події приймали численних гостей, які перекладають провину за вторгнення на Захід.

Дружба між Росією та Італією має глибоке коріння, засноване на багатовіковому культурному, політичному та економічному обміні. Такі письменники, як Микола Гоголь і Максим Горький, жили в Італії, а італійці проєктували палаци Санкт-Петербурга.

Так само між Італією та Росією дуже міцні економічні зв'язки. Росія для Італії – важливий експортний ринок. Плюс надходження від російських туристів, особливо для Тоскани, де оселилося чимало росіян. Один з регіонів там так і називають – Рускана.

Сам Берлусконі був другом Путіна. Навіть одне ліжко в його будинку названо на честь Путіна.

Хоча Драгі без вагань приєднався до всіх санкцій ЄС, надіслав в Україну зброю, одразу ж засудив вторгнення, розгорнув авіаносець "Кавур" та Італія один за одним захоплює активи російських олігархів, але супротив з боку проросійських сил збільшувався. Останніми днями найяскравіше це проявилося у складнощах з проходженням через парламент питання збільшення бюджету на оборону.

Вчора вперше Берлусконі заявив, що він глибоко розчарований та засмучений Путіним, дорікнувши, що вторгненням він кинув Росію в обійми Китаю.

Отже, італійська історична русофілія дала ще одну тріщину. А ряди союзників Путіна поріділи.

Оригінал