Миру завтра не буде. Це потрібно знати

Треба налаштуватися на те, що війна у гарячій фазі триватиме мінімум до осені

Давайте поговоримо про мир. Чи буде він? І яким буде?

Противник видихся. Але Кремль не змирився з поразкою. Підтягує війська і техніку, проводить скриту мобілізацію резервістів і найманців. Це означає, що вони спробують наступати ще раз.

Проте ми у внутрішньому периметрі. Вони на зовнішньому. Нам легше буде перекидати оперативні резерви по напрямках. Тому вони скорочують другорядні або не перспективні напрямки.

Противник пішов від Сум та скорочує свою присутність у Миколаївській області. І це прогнозувалося. Вони зараз намагатимуться вивести ті напрямки, де розтягнуті комунікації. Від Броварів у першу чергу.

Потім вони повернуться з Київщини під Чорнобиль. І максимум – залишать анклав на півночі Чернігівщини. Притиснуться до кордонів з Білоруссю. Щоб контролювати ЧАЕС і бацька. Щоб Білорусь не зістрибнула з теми. І щоб шантажувати Чорнобилем світ. Але там фронт буде мінімальний. Притиснутий до кордонів.

Уся основна війна буде на сході і півдні. Демонстративно – під Харковом. І з намаганням утриматися по лінії Енергодар–Токмак–Волноваха на півдні. З Херсоном у якості плацдарму на правому березі. І твердим намаганням взяти Маріуполь і Сіверськодонецьк. Ну і наступати на Краматорськ з виходом на адміністративні кордони Донецької області.

Вони спробують наступати ще раз

Переговори вестимуться виключно для того, щоб людожери могли показати свою людяність, а цілий Макрон бігатиме, показуючи світові, що треба залишити Путіну шпаринку для збереження обличчя і деескалації.

Знову ж, під шумок вивезуть багатьох біженців не в Запоріжжя, а в Донецьк/Ростов. І Скабєєва зробить кілька сюжетів про рускіх солдатів, які рятують мирних жителів від "нацистів".

З огляду на поточну оперативну ситуацію давайте спробуємо розглянути можливі альтернативи для миру.

Перші дві альтернативи пов'язані зі смертю Путіна.

Альтернатива №1. Путін здох від рук соратників.

Думаєте, це одразу мир? Не факт. Все залежить від того, як оголосять його смерть. Перший варіант, це коли смерть Путіна буде "легітимною". Помер від тяжкої хвороби, підступний ковід або не витримало його палке серце хвилювань за Росію.

Тоді визначеному клікою наступнику доведеться проводити пишні похорони, клястися в продовженні його справи і тримати фронт.

Але по спеціальних каналах Заходу відправлять правильний сигнал про готовність іти на поступки. І тоді переговорний процес можливий і важливий. Але ті ж самі росіянці готові будуть віддати все, крім Криму. А краще – погодяться на варіант 24 лютого.

Росіянці готові будуть віддати все, крім Криму

Похідний від цього варіант: Путін впав від змови прибиральниць бункеру родом з України. Які "замочили его в сортире". І наступники отримають легітимне право продовжувати морок в Росії і закручувати гайки. Щоб нова кліка утрималась.

Ця альтернатива можлива, але сподіватися на неї – це як сподіватися на диво. Це був би найкращий варіант для Зеленського і його зоряний час.

Альтернатива №2. Путіна вбивають так, що нова влада в очах "русского общества" не є легітимною. Або відкрито починають ворогувати кілька угрупувань.

Це дуже малоймовірний варіант, але найкращий для нас. Бо почався б регіональний сепаратизм. І ми б повернули усі свої території назад. Це теж з містичного. І я б не став розглядати цей варіант. Тобто навіть зі зміною влади мир малоймовірний. Можливе лише перемир'я.

Усі інші альтернативи миру принести не можуть. Бо треба виходити з елементарної логіки – Путін поразку не визнає.

Три основні вимоги – визнання Криму російським, ЛДНР незалежними та відмова від НАТО – неприйнятні для України.

Навіть якщо Зеленський піде на приниження і залишить за дужками питання Криму і Донбасу, а погодиться на позаблоковість – це миру не принесе

Навіть якщо Зеленський піде на приниження і залишить за дужками питання Криму і Донбасу, а погодиться на позаблоковість – це миру не принесе. Бо будь-який мир – це визначення термінів, загальні положенні, кордони. І тут – чий Крим? І стоп-кадр.

Тобто ми можемо говорити лише про перемир'я у різних варіантах.

Альтернатива №3. Сторони втягуються у затяжну позиційну війну. З постійними обстрілами інфраструктури і житлових кварталів. Де Путін намагається не дати нам відсіятись. Створює нам і Європі гуманітарну кризу. Блокує порти і створює труднощі для вивозу урожаю. Створює у європейців втому від війни.

Але з огляду на те, що наш тил – це Цивілізація, то цей план Путіна у далекій перспективі програшний. Але може ж вони і досі себе сильно переоцінюють?

Альтернатива №4. Путін застосовує хімічну чи ядерну зброю. Але тут наскільки багато інших варіантів, що розглядати цю альтернативу потрібно окремо. Бо фактично тоді це точно Третя світова. Тут Європа не відмажеться.

Альтернатива №5. Людожери десь влітку, знаючи, що показати миротворцем себе має і Байден (у листопаді проміжні вибори в Конгрес і Сенат), починають розмови про "а может надо просто перестать стрелять?". Це підхоплює втомлена Європа. І нам просто пропонують припинення вогню. І кожен знаходиться на своїх позиціях.

А це значить пониззя Лівобережжя в руках орків. І дай Боже, щоб до цього часу ми відбили Херсон. І це значить, що ми отримуємо другий сезон протистояння, яке було у нас вісім років перед цим.

Бонус для Зеленського: вибори можна не проводити.

Але це означатиме сповзання України в колапс. Бо на схід України у такому разі біженці не повернуться.

Альтернатива №6. Усе це, але у варіанті, що на лінію розмежування заходять війська ООН.

Блакитні шоломи дійсно приносять відносний спокій. Життя потроху повертається у мирний режим. Але відносно мирний. І знову ж – втрати частини нашої території очевидні.

Ворг за цей час створює з ЛДНР та захоплених частин Запорізької і Херсонської областей якусь "Новоросію".

І ми розуміємо, що війна відкладається на кілька років. Тому що знову ж – новий фронт завжди можна відкрити під Сумами чи на півночі України, а не на лінії, де стоятимуть миротворці. Тому прикордонні області будуть з часом нагадувати Дике поле.

Топлячи Росію, Путін тягнутиме із собою і нас

Якщо при цьому Захід не зніме санкцій, то рускіє наступного разу до нас приїдуть на телегах і в кінному строю. Але топлячи Росію, Путін тягнутиме із собою і нас.

Єдина альтернатива усім цим альтернативам – це перемога ЗСУ. Яка прямо зараз ще виглядає неможливою. Але за 2-3 місяці московський рейх може посипатися військово. Просто усім треба налаштуватися на те, що ця війна у її гарячій фазі триватиме мінімум до осені.

Ми переможемо. Але не завтра.

Японія підписала перемир'я з СРСР у 1945 році. Мирного договору між цими країнами досі немає.

От і у нас. Якщо не буде миру – перемир'я краще підписувати, коли ЗСУ будуть на Чонгарі і Краснодоні. Ще ліпше у Таганрозі.

Але будьмо оптимістами. Все буде Україна!

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі