"План Маршалла" для України. На заморожені активи РФ не варто розраховувати

Важливо розуміти хто і чому буде нашим партнером у відновленні економіки

З'явилося багато розмов про "план Маршалла" для України. Навіть хочуть для нього використати заморожені активи РФ.

Але я не радів би поки що.

1. План Маршалла мав свої цілі, джерела ресурсів та бенефіціарів.

2. План відновлення України матиме свої.

3. На активи РФ я би сильно теж не розраховував. Є купа юридичних питань.

4. І суму збитків ми поки що не знаємо. Я зустрічав цифри від $150 млрд до $1,5 трлн.

Але повернімося до історії. Що таке План Маршалла?

Якщо стисло, це програма відновлення економіки європейських країн, зруйнованих війною, за рахунок американських грошей, які давалися як грантами, так і в довгостроковий кредит. Крім відновлення економіки Європи, головною метою було не допустити поширення комунізму та радянського впливу, але так само розширення американської економіки та американського впливу у світі.

1. До кінця Другої світової війни більшість Європи була спустошена:

- безперервні повітряні бомбардування під час війни сильно пошкодили більшість великих міст, особливо постраждали промислові об'єкти.

- мільйони біженців перебували у тимчасових таборах.

- торгові потоки регіону були повністю порушені.

- мільйони людей перебували у таборах біженців, живучи за рахунок допомоги Сполучених Штатів.

- нестача продовольства була гострою, особливо суворою зимою 1946-1947 рр.

- з липня 1945 р. по червень 1946 р. США відправили до Європи та Японії 16,5 млн тонн продовольства, переважно пшениці. Це становило 1/6 американського продовольчого постачання та забезпечувало 35 трлн калорій, що достатньо, щоб забезпечити 400 калорій на день протягом одного року для 300 млн людей.

- особливо постраждала транспортна інфраструктура, оскільки залізниці, мости та доки особливо піддавалися авіаударам, а багато торгових суден було потоплено.

- хоча більшості невеликих міст і сіл не було завдано таких великих збитків, руйнування транспорту зробило їх економічно ізольованими.

- жодну з цих проблем не можна було легко вирішити, оскільки більшість країн, які брали участь у війні, у процесі виснажили свої ресурси.

Єдиними великими державами, чия інфраструктура не постраждала під час Другої світової війни, були США та Канада.

Більшу частину допомоги за Планом Маршалла європейці використали для покупки промислових товарів та сировини у Сполучених Штатах і Канаді.

2. План Маршалла був американською ініціативою, яку прийняли в 1948 році для надання іноземної допомоги Західній Європі.

США перевели понад $17 млрд (що еквівалентно сьогодні $200 мільярдам).

3. План Маршалла, як і ленд-ліз, дав США величезні переваги у перетворенні на головного світового гравця.

Не раз писав про це, нагадаю тези:

- США завантажили держзамовленням американські підприємства;

- У США в рази виріс держборг;

- Основне джерело фінансування держборгу – ФРС (друкарський верстат).

4. Озвучені цілі США полягали у відновленні змучених війною регіонів, відновленні промисловості, поліпшенні добробуту Європи та запобігання поширенню комунізму.

Важливо відзначити, що остання мета була основною. США було важливо мати самостійні економічно розвинені країни-союзники, антагоністи СРСР.

5. План Маршалла вимагав скорочення міждержавних бар'єрів та скасування багатьох правил, а також заохочення підвищення продуктивності, запровадження сучасних бізнес-процедур.

Допомога Плану Маршалла була поділена між державами-учасницями приблизно на душу населення.

6. Одержувачами допомоги були:

50% Велика Британія (але величезні витрати, понесені Великою Британією за схемою "ленд-лізу", були повністю відшкодовані США до 2006 р.), 12% Західна Німеччина, 8% Франція, близько 18 європейських країн отримали пільги щодо Плану. СРСР відмовився від пільг та заблокував пільги країн Східного блоку.

7. Крім плану Маршалла США пожертвували Європі додатково $17 млрд.

8. План Маршалла був замінений Планом взаємної безпеки наприкінці 1951 року.

Цей новий план щорічно виділяв близько $7,5 млрд до 1961 року, коли його замінила інша програма.

9. До 1952 року, коли закінчилося фінансування, економіка кожної держави-учасниці перевершила довоєнний рівень. У всіх одержувачів Плану Маршалла обсяг виробництва в 1951 року був щонайменше на 35% вищий, ніж у 1938 році.

10. Програма технічної допомоги:

- першочерговим завданням було підвищення продуктивності промисловості в Європі, що виявилося одним із найуспішніших аспектів Плану.

- Франція, в рамках програми, направила 500 місій з 4700 бізнесменами та експертами для відвідування американських фабрик, ферм, магазинів та офісів. Їх особливо вразило процвітання американських робітників і те, як вони могли купити недорогий новий автомобіль за дев'ять місяців роботи, порівняно з 30 місяцями у Франції.

- після війни Велика Британія зіткнулася з глибокою фінансовою кризою, тоді як США пережили економічний бум і вони, зокрема, фінансували британську скарбницю.

- більшість допомоги пішла на відновлення інфраструктури та допомогу біженцям.

- зокрема, Велика Британія отримала екстрений 50-річний кредит $3,75 млрд у 1946 році під 2%.

- у рамках Плану Маршалла Британія просто отримала $3,3 млрд. Гроші були подарунком і були спрямовані на балансування бюджету.

- американські цілі Плану Маршалла полягали в тому, щоб допомогти відновити повоєнну британську економіку, допомогти модернізувати економіку та мінімізувати торговельні бар'єри.

- План Маршалла дозволив Західній Німеччині швидко повернутися до своєї традиційної моделі промислового виробництва із сильним експортним сектором.

- щодо Австрії, то австрійська економіка, яка отримала надлишок коштів Європейської програми відновлення, дала "чудесні" показники зростання, які відповідали, а іноді й перевершували німецькі.

11. Важливо відзначити, що ЦРУ отримало 5% коштів Плану Маршалла (близько $685 млн за шість років), які воно використало для фінансування секретних операцій за кордоном.

12. Період з 1948 по 1952 рік став періодом найшвидшого зростання історії Європи:

- промислове виробництво збільшилося на 35%.

- сільськогосподарське виробництво значно перевершило довоєнний рівень.

- злидні й голод перших повоєнних років зникли, і Західна Європа набула період безпрецедентного двох десятиліть зростання, під час якого рівень життя різко підвищився.

- довгостроковий ефект економічної інтеграції суттєво підвищив рівень доходів у Європі, майже на 20% до середини 1970-х років.

13. Політичні наслідки Плану Маршалла могли бути такими ж важливими, як і економічні:

- допомога Плану Маршалла дозволила країнам Західної Європи послабити заходи жорсткої економії та нормування, зменшивши невдоволення та забезпечивши політичну стабільність.

- комуністичний вплив на Західну Європу значно скоротився, а популярність комуністичних партій у всьому регіоні знизилася за роки після Плану Маршалла.

- торгові відносини, встановлені Планом Маршалла, допомогли створити Північноатлантичний альянс, який проіснував упродовж усієї холодної війни у ​​формі НАТО.

Як бачимо, план Маршалла мав кілька цілей. Крім публічної – відновлення економіки Європи та якості життя людей були і більш важливі для США цілі:

- не допустити розширення в Європі радянського блоку, зокрема обмеження електорату комуністичної партії.

- розширення економіки США через завантаження американських компаній, розширення торгового обороту з Європою.

- зростання свого впливу у світі через створення НАТО, Європейського економічного співробітництва як партнера США.

Повертаючись до України, важливо розуміти хто і чому може і буде нашим партнером у відновленні економіки.

Головне, мати свій порядок денний і бути надійним партнером для країн, які допоможуть нам відновитися з розумінням їх мотивації та одержуваних вигод.

Оригінал