Ще один "чорний лебідь". Світ на порозі продовольчої кризи

Війна загрожує перевернути світову торгівлю продуктами харчування

Росія та Україна входять до п'ятірки найбільших міжнародних експортерів багатьох важливих зернових та олійних культур, таких як пшениця, соняшник та кукурудза.

Війна вже підняла ціни на пшеницю в Чикаго на 70% цього року та загрожує перевернути світову торгівлю продуктами харчування.

Росія та Україна є життєво важливими постачальниками зерна, олії та добрив, а отже, перебої з постачанням відчуватимуться у всьому світі. Пшениця і кукурудза становлять майже 30% усіх калорій або просто всіх продуктів харчування (у різних формах) у світі. Пшениця є ключовим продуктом для глобальної продовольчої безпеки.

Зараз на ці дві країни припадає:

- 29% світового експорту пшениці;

- 19% світового експорту кукурудзи;

- 80% світового експорту олії;

- 50% потреб у зернових культурах Північної Африки та Близького Сходу;

- 86% імпорту пшениці Єгипту;

- 75% закупівель пшениці Туреччиною;

За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), на Україну припадає: 16% світового експорту кукурудзи та 12% експорту пшениці, 50% світової олії, 30% китайського імпорту кукурудзи.

Занепокоєння щодо зростання цін на соняшникову олію спровокувало масові покупки у Туреччині на вихідних. Як ключовий постачальник кукурудзи до Європи та Китаю, Україна виробила історичний максимум у 42 мільйони тонн у 2021 році, повідомляє USDA.

На думку експертів, у 2021 році експорт кукурудзи з України досяг 24,7 млн тонн, з яких 7,9 млн тонн до Китаю, 7,5 млн тонн ЄС, 2,2 млн тонн Єгипет, 1,7 млн тонн Іран, 1,1 млн тонн до Туреччини.

Основні райони вирощування продовольчих культур в Україні безпосередньо межують з Росією та Білоруссю, де останні дні йдуть бойові дії через агресію Росії та Білорусі.

Наразі напад Росії на Україну спричинив закриття київських портів та заборону торгових суден в Азовському морі, яке з'єднується з Чорним морем — одним із найважливіших регіонів світу для торгівлі.

В даний час близько 283 млн людей у ​​81 країні відчувають гостру нестачу продовольства або наражаються на високий ризик, а 45 млн — вже балансують на межі голодної смерті.

Основні покупці пшениці знаходяться на Близькому Сході та Північній Африці (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина), і для цих країн проблема продовольства для безпеки вкрай чутлива (всього від поставок зерна з України залежить близько 400 млн осіб):

- Єгипет: понад 32,5% громадян живуть за межею бідності, що робить недоїдання та голод у Єгипті нагальними проблемами.

- Ємен: показники недоїдання серед жінок і дітей в Ємені залишаються одними з найвищих у світі: 1,2 мільйона вагітних або жінок, що годують, і 2,3 мільйона дітей віком до 5 років потребують лікування від гострої недостатності харчування.

- Індонезія: 14,3% населення живуть за межею бідності, а 19,4 млн не можуть задовольнити свої потреби у харчуванні.

- Бангладеш: 40 млн людей, як і раніше, відчувають нестачу продовольства, а 11 млн страждають від гострого голоду.

- Ефіопія: 5,9 млн гостро потребують продовольства.

- Ліван: 22% ліванських домогосподарств не мають продовольчої безпеки.

- Лівія: 83% населення живе менш ніж на $1,25 на день, 699 тис. осіб не мають продовольчої безпеки.

- Пакистан: 20,5% населення недоїдають, 44% дітей віком до 5 років мають затримку зростання.

- Ірак: 2,4 мільйона людей гостро потребують продовольства та засобів для існування.

За даними Financial Times, Україна постачає споживаної пшениці: Лівану – 50%, Лівії – 43%, Ємену – 22%, Бангладеш – 21%.

На даний момент експорт зерна з України припинено, а це означає, що Україна не зможе постачати світові законтрактовані мінімум 6 млн т пшениці та 15 млн т кукурудзи, якщо війна продовжиться.

Для порівняння у 2021 році Україна експортувала 51 млн тонн пшениці на $12,5 млрд.

Експорт із Росії також буде припинено, тобто Росія не поставить цього року близько 8 млн т законтрактованої пшениці. Загалом у 2021 році Росія експортувала 33 млн тонн пшениці.

Паралельно виникли складнощі з підрядниками: найбільші контейнерні лінії, які обслуговують понад третину світового ринку, припиняють працювати з Росією. Про зупинення букінгів, зокрема, офіційно повідомили Maersk, Mediterranean Shipping Company та CMA CGM.

Війна призвела до серйозних обмежень для аграріїв, і сезон 2022 року вже зірвано.

Забезпечення ресурсами у значній своїй частині господарств становить 30−50%. Згідно з опитуванням сільгоспвиробників, найбільша проблема — це паливо. Далі в міру зменшення йдуть добрива, насіння, ЗЗР, запчастини до техніки. Частина господарств скаржиться, що закупили все необхідне ще восени, але наразі немає фізичної можливості це отримати.

Ще одна зона ризику — добрива. Канадська компанія Nutrien Ltd, найбільший у світі виробник добрив, заявила у вівторок, що вторгнення Росії в Україну може призвести до тривалих перебоїв у глобальних поставках калійних і азотних добрив для сільськогосподарських культур.

Росія та Білорусь виробляють добрива, санкції обмежать постачання добрив, ціни зростуть, фермери менше вноситимуть, врожайність знизиться, ціни на зерно зростуть.

Рейтинг країн виробників калійних добрив: 12,2 млн тонн — Канада (близько 30%), 8,8 млн тонн — Росія, 7,3 млн тонн — Білорусь, 6,7 млн ​​тонн — Китай, 3 млн тонн — Німеччина.

Рейтинг країн-виробників азотних добрив: 37 млн ​​тонн Китай, 13,8 млн тонн Індія, 11,3 млн тонн США, 10,4 млн тонн Росія. Якщо щодо азотних добрив є альтернатива, то за калійними Росія та Білорусь сукупно контролюють 40% світового ринку.

Тільки для одної Європи, 25% постачання азоту, калію та фосфатів — основних поживних речовин для сільськогосподарських культур — надходить з Росії.

Так, ми розуміємо, що врожайність через війну, дефіцит добрив в Україні буде значно нижчою за 2021 рік, експорт із РФ та України сьогодні важко прогнозувати, але він очевидно, так само буде нижчим.

Санкції до РФ і Білорусі обмежать постачання добрив на зовнішні ринки і ціни злетять, разом із цим знизиться врожайність через економію аграріїв і ціни на зернові злетять до Космосу разом з обмеженням постачань у голодуючі регіони.

І залишається відкритим питання, а чи вистачить самій Україні продуктів харчування цього й наступного року?

Що робити?

Світу давно важливо зрозуміти, що Росія — це бандит, який з ножем біля горла Європи і всього світу вимагає для себе преференцій. І поки йому потуратимуть, кількість жертв і втрати зростатимуть.

Основний шлях — припинення війни, відновлення української інфраструктури та створення альтернативи РФ у постачаннях як добрив так і продуктів харчування.

За оцінками ООН, Україна може забезпечити продовольством від 600 млн до 1 млрд осіб.

І ці цифри вже важливі для того, щоб допомогти Україні перемогти та відстояти свою свободу, знизивши вплив злочинця Росії на ринку продовольчої безпеки.

Оригінал