Путін діє за сценарієм Сталіна

Росія живе у минулому

Перші ж дні після нового нападу Росії на Україну нагадують про іншу війну, яку Кремль розпочав у 1939 році – війну проти Фінляндії. Ця війна увійшла до історії як Зимова війна. Втім, і війна з Україною розпочалася у 2022 році наприкінці зими.

Приводом для Зимової війни стала – ви не повірите – необхідність забезпечення безпеки Радянського Союзу. Йосипа Сталіна турбувало, що Ленінград розташований близько до фінського кордону, і він вимагав цей кордон перенести. А фіни відмовлялися віддавати територію – бо чудово розуміли справжні цілі радянського диктатора, бажання поглинути їхню країну. Між Фінляндією та СРСР і так діяв пакт про ненапад, Ленінграду нічого не загрожувало, до чого ж тут фінська земля? До того ж на території, що залишилася, Сталін хотів розмістити радянські військові бази – як і в Криму в 2014 році такі бази цілком могли стати плацдармом для окупації Фінляндії, – пише Віталій Портников для "Радіо Свобода".

Коли зрозуміли, що фіни на поступки не йдуть, радянський міністр закордонних справ В'ячеслав Молотов заявив на зустрічі з делегацією сусідньої країни: "Ми, цивільні люди, не досягли жодного прогресу. Тепер слово буде надано солдатам". Газета ЦК ВКП(б) "Правда" обіцяла: "Ми відкинемо до біса будь-яку гру політичних картоплярів і підемо своєю дорогою, незважаючи ні на що, ми забезпечимо безпеку СРСР, не дивлячись ні на що, ламаючи всі і всілякі перешкоди на шляху до мети".

Жодного приводу для війни Фінляндія, втім, не надавала. І тоді СРСР організував артилерійський обстріл власної території та звинуватив у ньому Фінляндію. Договір про ненапад був Кремлем розірваний, а 30 листопада 1939 року почалася війна. При цьому на Фінляндію Сталін формально не нападав. Він створив на окупованій території уряд колабораціоністів, якому надавав військову допомогу. Ось вам і угруповання "ДНР" із "ЛНР"! Тільки назва була трохи інша – "Фінляндська демократична республіка". Про те, що війна не буде довгою, у радянському керівництві були всі впевнені. "Якщо нас не почують, то разок вистрілити з гармати, і фіни піднімуть руки вгору, погодяться з вимогами", – стверджував Микита Хрущов.

Але невдача для СРСР: фіни не злякалися, а на війну з окупантом піднявся, без перебільшення, весь фінський народ. Міжнародна громадська думка, яка на початку конфлікту була байдужою до радянського тиску на Фінляндію, після перших же бомбардувань Гельсінкі змінилася, до країни почала надходити іноземна військова допомога, приїжджати добровольці.

Справжнім символом цієї війни став знаменитий "коктейль Молотова" – запальна суміш, якою кожен міг підбити танк окупанта. Чому "Молотова"? А тому, що В'ячеслав Молотов – представник Кремля, який погрожував фінам війною. Війна затягувалася.

І тоді фінський уряд запропонував Сталіну поговорити про мир. Диктатор погодився саме тому, що зрозумів: з окупацією Фінляндії Радянським Союзом ніхто в цій країні не упокориться, опір продовжиться навіть якщо Червона армія увійде до Гельсінкі. Тому Сталін вирішив на якийсь час відстати від Фінляндії, хоч і позбавив її частини території. Опір ворогові зіграв свою вирішальну роль.

Вже після Другої світової війни Фінляндія заявила про політику нейтралітету. Але зараз – у дні війни Росії проти України – прем'єр-міністр Фінляндії Санна Марін заявила, що "загроза великої війни зараз реальніша, ніж будь-коли за довгі роки. Фінляндія готова подати заявку на вступ до НАТО, якщо гостро постане питання національної безпеки".

У Москві відреагували миттєво. Представник МЗС Марія Захарова заявила, що таке рішення "мало б серйозні військово-політичні наслідки, які б вимагали кроків у відповідь" Росії.

Тож і через вісім десятиліть після Зимової війни її примара все ще присутня у російській політиці. Путін розігрує війну з Україною за сталінськими правилами, а його чиновники загрожують Фінляндії новою війною. Це і є життя в минулому – але от тільки мертві отруюють існування живих.

Copyright © 2022 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода