Серед моїх слабкостей є одна зовсім безглузда – любов до знижок

Суть же не в товарах, а в тому солодкому відчутті споживацького тріумфу, коли виходиш з торгового центру з думкою, що ти всіх обіграв

Серед моїх численних слабкостей є одна зовсім безглузда – любов до знижок і різноманітних акцій. Якщо в супермаркеті ви часом ставите собі питання, для кого ж клеять ці яскраві цінники зі знижками, то знайте – для таких, як я. Людей, зір яких еволюціонував до своєрідного сканера, що серед довжелезних торгових рядів безпомильно виловлює насамперед акційні продукти.

Біда з цими акціями така ж сама, як із лоукостами, коли ти літаєш не туди, куди хочеш, а туди, куди є дешеві квитки. Щоб далеко не ходити: цілий рік я планував на свій день народження полетіти в турецький Курдистан, але сів купувати квитки, порівняв ціни і в підсумку опинився на Кіпрі і в Греції. Як то кажуть, пам'ятаю, як заходив на сайт, потім темрява, а оговтався вже лише від моторошного звуку есемески про зняття коштів з банківського рахунку.

Так само з супермаркетами: йдеш за одним, а приносиш інше. Заходиш усередину, роззираєшся і притьмом забуваєш про свій список у задній кишені джинсів. Адже стільки всього необхідного! А як це згодиться! О, яка чудова ідея! А це можна взяти, бо ціна добра, а воно й так не зіпсується – хай почекає свого часу.

Деякі з акцій розраховані саме на гуманітаріїв. Бо коли бачиш на полиці напис "2+1=2", то мусиш такий товар придбати, адже цим самим даєш ляпас чванливим випускникам факультетів точних наук. Ну і що, мовляв, де та ваша хвалена математика?! У підсумку цього рівняння несеш додому, у кращому разі, акційний набір консервованого тунця або три баночки соусу табаско, хоча тобі не треба було жодної.

Неабияке збудження викликають знижки на закордонні й – особливо – екзотичні продукти. Принаймні не пам'ятаю за собою, щоб жовтий цінник під квашеними огірками чи макаронами "Тая" змусив мене бодай на мить зацікавитися. Натомість знижки на авокадо й манго, соуси песто й тахіні, акції на чорізо й хамон я не пропустив ще жодного разу. Хоча для чого мені ті 80 грамів хамону, які коштували 149 гривень, а тепер їх віддають за 89? Та й головне – чи справді той хамон колись коштував 149 гривень?

Є товари, знижки на які особливо спокусливі. Наприклад, витримані й плісняві сири. Якщо цей сир витримували кільканадцять місяців, то і в тебе холодильнику він ще протримається трохи. Таке, як кажуть у мене в родині, гріх не взяти. А грішити я не хочу – особливо напередодні свят. Тому й беру. До того ж пармезан або ґорґонзолу я ще можу собі дозволити, натомість в українських крафтових виробників сиру ціни часто непідйомні.

Зазвичай найпідступніші акції на вина. Бо ти не просто не планував купувати вино, ти ще й думав, що на якийсь час було б добре утриматися – не тільки від купівлі, а й від споживання. Але ось ти мимоволі сьомий раз проходиш через винний ряд і погляд твій чіпляється за той яскравий цінник під стильною пляшкою доброї резерви. Ні, не треба. Я ж узагалі за молоком прийшов! Але молока чилійського тут не купиш, зате вино таке є. А воно мені точно треба? Ну, але якщо зі знижкою…

Зрештою, суть же не в товарах, а в тому солодкому відчутті споживацького тріумфу, коли виходиш з торгового центру з думкою, що ти всіх обіграв. Захланні капіталісти хотіли тобі встюхати подорожче, але тобі вдалося їх перехитрити й купити дешевше. Хоча й те, що тобі зовсім не треба. Бо ж ти купуєш не так товар, як цю романтичну емоцію, а за відчуття тріумфу не гріх і заплатити.

Веселих свят!

Передруковується з дозволу видання "Збруч"