У сучасному світі стабільність неможлива. Легше не стане

Одні погані подію завершуватимуться, але неодмінно прийдуть наступні

Старші люди дуже ласі до політичних гасел, котрі декларують стабільність, бо стабільність була маркером часу, в котрому вони жили. В сучасному світі стабільність більше неможлива і це стосується не тільки України. Тому кожен політик, котрий вписує стабільність у свої передвиборчі обіцянки – свідомо обіцяє неможливе, тобто нагло бреше. Навіть стабільність наших батьків та дідусів з бабусями - штучна, бо була сформована в тоталітарній країні і оплачена свободою, вільною конкуренцією та розвитком своїх талантів. Вони справді могли жити як їхні батьки і користуватись їхнім досвідом, але ми вже цієї розкоші не маємо. Ментальний і світоглядний розрив між нами та нашими батьками величезний. А між нашими дітьми та нами – втричі більший. Тому їм доводиться ще складніше, аніж нам.

Сучасна економіка і соціологія описує сучасний світ терміном VUCA, акронімом, який місить у собі чотири слова – нестабільність, невизначеність, складність та неоднозначність. Саме ці маркери і визначають світ загалом, в якому ми живемо і Україну зокрема. Ще, здається, Кейнс першим висунув тезу про те, що стабільність у економіці є не нормою, а девіацією та випадковістю. І навіть якщо нам повезло жити чи працювати у певному періоді затишшя – він радше аномальний і гарантовано закінчиться, а за ним прийде криза та неспокій.

Від початку 2000-х ми живемо у ситуації вічного неспокою і чекаємо, коли вже стане легко і спокійно. Дві революції, дві економічні кризи, одна війна. Але воно не стане. Просто одні події змінюватимуться іншими. Одні погані завершуватимуться, але тепер ми всі розуміємо, що неодмінно прийдуть наступні.

Світ став набагато легшим місцем для реалізації змін, але і для поганих змін у тому числі.

Закладання розуміння про нестабільність сучасного світу, як норму та уміння вчитись жити в умовах нестабільності, повинно стати основою сучасної шкільної освіти. Щоб діти розуміли, що єдиними стабільними речами у нашому світі є лише фізичні, хімічні та математичні константи, а усе інше – хаос і потік. І могли включати розуміння цього факту у свої мисленнєві парадигми. І таким чином не крали у себе життя і жили, нічого не чекаючи.

Бо наші батьки усі 1990-ті не жили, а просто чекали і згадували стабільність. І ми, схоже, зараз робимо те саме. Просто чекаємо, коли вже стане легше.

Скажи, що ти хочеш дізнатись по-перше:

Коли стане легше? Нарешті легше?

Розтануть полюси? Ой, азохнвей,

Коли нарешті люди обиратимуть людей? (с)

Оригінал