Україна – світовий тренд. Це зрозумів Шон Пенн, але не Зеленський

Що таке державне мислення

Ось те, про що я говорю. Україні є чим пишатися. Україні є дуже багато чим пишатися. Україна – країна, яка зробила і робить таке, від чого у сніжинок з першого світу просто щелепи відвисають. Вони зовсім не уявляють, як можна жити у такому світі. Для них Україна – це якісь титани, лісові воїни-ельфи, які роблять неможливе у війні з орками. Україна – це такий тренд, з якого можна вичавити неймовірні бонуси.

Україна – це країна, в яку двічі лауреат премії "Оскар" приїжджає знімати документальне кіно про її історію.

Мало яким країнам випадає такий шанс.

Здавалося б.

Якби Шон Пенн приїхав знімати документальне кіно про боротьбу Хорватії за свою незалежність – я вам гарантую, вже і президент Хорватії, і прем'єр, і спікер сейму чи що у них там – водили б його під ручку по всій країні в режимі максимальних преференцій. Йому б відчинили всі двері, надали будь-яку допомогу, провели б всі пресконференції і приставили п'ятсот преснянь.

Хочеш на Донбас? Зняти там про агресію Росії проти нашої країни? Чувак, ми самі хотіли попросити тебе про це, але не знали, як підійти. Ось тобі вертоліт, ось тобі БТР, ось тобі супроводжуючий, ось тобі "Альфа", ось тобі нулі, ось тобі хоч вихід у сіру зону, хоч дрон, хоч що хоч.

Ти тільки знімай. Ти лишень покажи на весь світ. Ти тільки зроби так, щоби вся планета побачила.

У вас ці інвестняні Голлівудом 24/7 бігати повинні. На колінах просити, щоби про нас знімали. Тим паче люди такого рівня. А тут сам приїхав.

Але нафіг треба. Подумаєш, двічі оскароносець якийсь. Двічі лауреат фестивалю в Каннах. Лауреат Берлінського. У яких документальна частина – сумарно, мабуть, найсильніша у світі.

Зніме кіно про нашу країну і покаже його на весь світ. Не виключено, що якраз і в Каннах із Берліном. Що гарантовано стане подією у світовій культурі.

Десь на других задвірках новин, так, прохідним планом.

Інша справа труси Усика! Інша справа жовто-блакитні смердючі шкарпетки хлопця, який пів години скакав рингом! Інша справа пояса з мордобою, які він одразу повіз до Криму своєму ватному тренеру!

Ось це досягнення. Ось це національна гордість.

Президент країни, який чого тільки не робив, щоб забабахати селфі з Томом Крузом, Тімом Куком, султаном Омана, з ким там ще, Ілоном Маском - і кого він тільки не кликав і куди тільки не літав сам, заради одних лише видосиків - цього разу тиша.

Ще б пак. Документальне кіно він знімає. Про Майдан. Відправити нах*р!

Одні тут уже знімали про "Вагнергейт".

Гелікоптер мені в Гуту. На чотири дні.

Чому Шону Пенну, актору із-за океану, за десять тисяч сто тридцять чотири кілометри прямою, це треба, а президенту, верховному головнокомандувачу – ні?

Це щодо державного мислення. Що таке взагалі державне мислення. І його відсутність.

Збірна України з шахів стала чемпіонами Європи. У фіналі обігравши Францію. Склад збірної: Антон Коробов, Андрій Волокитін, Юрій Кузубов, Кирило Шевченко, Володимир Онищук. Тренер – Олександр Сулипа.

З шахів! Чемпіонами Європи! Нові Тіми Куки та Ілони Маски!

Чуваки, створюйте партію, йдіть у Раду. Ви розумні, голосуватимемо за вас без питань. Давайте, зробіть нам країну красивою.

У нас просто дикий дефіцит не те що професіоналів, а просто розумних людей у ​​законодавцях. У нас, бл*дь, Кива і корабельна сосна.

Та пох. Взагалі десь на задвірках новин.

Інша справа одинадцять мільйонерів, які штовхають м'яч у металеву рамку з сіткою.

Давайте виберемо до парламенту хлопця, який якнайдалі кидає кам'яну кулю вагою двісті кілограмів. Нехай він нам розробляє закони.

У сраку шахістів.

І ще чого зрозуміти не можу. Поясніть мені.

Чому голлівудський актор, який народився із золотою ложкою в Лос-Анжелесі в сім'ї режисера, ніколи в житті не знав взагалі жодних проблем, мільйонер, багатенький хлопчик, чоловік Мадонни, коханець Шарліз Терон і Сьюзан Сарандон - виглядає в окопах у касці та бронежилеті значно органічніше і природніше, ніж головнокомандувач армії країни, що восьмий рік веде війну?

Це не про Шона зараз абзац, якщо що. Це навіть весь текст не про нього.

Оригінал і реквізити для підтримки проєкту "Журналістика без посередників"