Влада має на своєму озброєнні законодавчі інструменти, аби змінити олігархічний статус-кво на телеринку, але збирається цього робити

Щодо спільної заяви депутатів президентської партії про ігнор телеканалів ТРК "Україна" та "Україна 24" олігарха Ріната Ахметова.

Правдою є те, що ці телеканали – це не тільки та не стільки про ЗМІ. Олігарх дійсно їх використовує з метою того, щоб:

- впливати на порядок денний в державі;

- просувати вигідні йому державні рішення;

- шкодити репутації політичних та бізнес опонентів;

- впливати на вибори;

- "платити" політикам за лояльність;

- захищати монопольні надприбутки, пільги.

Але є важливі "але", не менш важливі, за попередні тези:

1. Цим займаються не тільки телеканали Ахметова. А й телеканали Коломойського, Фірташа та Пінчука.

2. Команда "Слуги народу" два роки користувалася підтримкою саме олігархічних телеканалів, у тому числі тих, які сьогодні вони називають пропагандистськими. Та без їх підтримки, навряд чи 73% були б можливими.

3. На передостанню пресконференцію президента Банкова запросила чотири телеканали, і всі чотири належать олігархам. Президент та його команда останні два роки відвідували здебільшого тільки олігархічні телеканали, чим суттєво допомогали їх рейтингу.

4. Олігархи досі контролюють телеринок не тільки та не стільки завдяки грошам з монополій, що вони інвестують у свої телеканали. А й завдяки узгодженій ринковій поведінці, що має всі ознаки порушення антимонопольного законодавства. І саме керівництво АМКУ, призначене президентом та монобільшістю, не просто ігнорує ці порушення, а й прямо зараз доводить в суді своє право їх не розслідувати.

Команда "Ліги антитрасту" добре знає, що таке олігархічні медіа. Не перший рік кожен наш експерт перебуває в чорному списку всіх чотирьох медіагруп всіх чотирьох олігархів. При цьому незалежно від того, яка тема обговорюється: енергетика чи ритуальні послуги.

Ми знаємо антиконкурентні практики за допомогою яких олігархічні телеканали захищають свою телевізійну колективну монополію. Завдяки яким нечесним методами їх 70% на чотирьох досі реальність, добре відомо не тільки нам, а й подружці Володимира Зеленського.

Тому подібні публічні "істерики" від влади, що має на своєму озброєнні всі законодавчі інструменти, аби правовим та справедливим шляхом змінити олігархічний статус-кво на телеринку, на моє переконання, свідчать лише про одне – відсутність наміру змінювати цей статус-кво.

Їх ціль проста – повернути "теплу ванну".

Без зміни правил.

Без зміни укладу.

Без розвитку конкуренції як на телеринку, так і на інших важливих для України ринках.

Просто, щоб все було як раніше, хіба що "плата" за "олігархічну любов" знизилася.

А за їхню повальну некомпетентність розраховувалися не вони, а ті самі олігархи, інші бізнесмени та населення.

І, щоб, не доведи Господи, з телеекранів ніхто цим не обурювався.

Оригінал