Україна грає в небезпечну гру з МВФ. Ставки надто високі

Чи є російська загроза стимулом для реформ?

Що таке "краще пізно, ніж ніколи"? Це Україна отримує другий транш програми МВФ ($700 млн) та продовжує дію самої програми до червня 2022 року.

Ми мали отримати цей транш у вересні 2021 року. Але краще пізно, ніж ніколи. Це хороша новина.

У будь-який інший час ринок позитивно відреагував би на цю новину, ціни українських єврооблігацій зросли б, Мінфін зміг би вийти і залучити єврооблігації.

Але божевільний Путін на наших кордонах усе псує. І "експортери хаосу" не дають імпортувати цивілізацію, правила гри та фінансову стабільність в Україну. І розлякують інвесторів, які в моменті переоцінюють ризики дефолту України.

Божевільний Путін на наших кордонах усе псує

Згідно з меморандумом з МВФ, Україна зобов'язалася продовжувати реформи. Неспішно, зважаючи на все. Як завжди. Але куди нам поспішати. Куди ці реформи від нас подінуться? 30 років уже чекають. Зачекають ще.

Ключове питання зараз — чи російська загроза є стимулом для реформ?

Адже з одного боку, українська влада має розуміти, що зараз як ніколи потребує підтримки, передусім від США. А США завжди говорили, що їхня підтримка можлива, лише якщо Україна сама допомагатиме собі, насамперед через роботу над верховенством права та боротьбою з корупцією.

Українська влада має розуміти, що зараз як ніколи потребує підтримки, передусім від США

А з іншого боку, українські великі геополітики можуть вирішити, що в поточній ситуації США нікуди не подінуться і будуть змушені підтримувати Україну. Вони вже думали так щодо "Північного потоку-2", то чому б не подумати знову. Що в умовах, коли США мають захистити свого союзника від Росії, щоб не спровокувати Китай спробувати напасти на американського союзника (Тайвань), сам союзник може творити будь-що. Спокуслива ідея. Приємна.

Але тільки ставки в цій грі надто високі. Грати в цю гру і саботувати реформи заради нагальних інтересів, ставлячи на кін усе — це дуже небезпечна гра. Особливо коли Кремль усіма силами намагається показати, що він божевільний і "тримайте мене семеро". І з боку не дуже зрозуміло, чи можна так майстерно роками зображати божевілля та не піддатися йому. Втім, якщо ти хочеш, щоб тебе боялися і вважали неадекватним, адже адекватного ніхто не боятиметься, саме такі думки ти маєш продукувати.

Цікаво, що коли балакучі голови Путіна розмірковують про те, що непогано було б експортувати трохи хаосу в Україну, в самій Україні є люди, які люблять Путіна. Це дуже дивна історія. Навіть дивніша, ніж любов української влади не виконувати взяті на себе зобов'язання. Але це вже зовсім інша історія.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі