У світі бракує добрив. Ціни на продукти зростуть. Країнам загрожує голод

Чиновники про це досі мовчать. "Гасити пожежу" будемо в останній момент – дорого, неефективно і небезпечно

Добривна криза, що потягне за собою продовольчу - вже на порозі. Як і попередні, ми зустрінемо її разом з монополістами та олігархами.

Поки що про проблеми з поставками мінеральних добрив говорять мало, бо є актуальніші теми. Але вже скоро ми ризикуємо зустрітися з добривною кризою і прогнози невтішні.

Значна частина собівартості виготовлення добрив - ціна природного газу. Через різке підвищення цін на газ частина добривних заводів зупинили або зменшили виробництво. При цьому ціни на азотні добрива вже досягли найвищого рівня за останнє десятиріччя і це ще не межа. Минулого літа виробництво тонни аміаку коштувало $110, тепер - $1000.

Минулого літа виробництво тонни аміаку коштувало $110, тепер - $1000

Різкий скачок цін на добрива призведе до меншого врожаю.

Далі все це призведе до високих цін на продукти харчування.

Зазначене потягне за собою голод і соціальну нестабільність.

"Хто отримає ці дефіцитні тонни, які є на ринку? Буде багато незадоволеного попиту, який буде стримуватися. І тому ми дійсно думаємо, що врожайність буде знижена в глобальному масштабі в наступному році. Не через падіння попиту, а через дефіцит добрив", - заявив керівник CF Industries - великого виробника добрив для с/г культур.

Схожий прогноз місяць тому дав норвезький конкурент CF - Yara. Компанія попередила, що зростання цін на добрива призведе до підвищення цін на продукти харчування та може потягнути за собою голод.

Yara, найбільшим акціонером якої є уряд Норвегії, вже пожертувала фермерам добрив на $25 млн. Але можливості компанії вичерпані та з вересня вона скоротила виробництво на 40%.

Росія та Китай у відповідь на світовий дефіцит обмежили експорт азотних добрив.

Очікують, що високий світовий попит збережеться як мінімум до 2023 року.

У добривній кризі, як і в енергетичній, ми знов будемо залежати від олігархів

Український ринок азотних добрив представлений кількома домінуючими гравцями, серед яких найбільший - добривні заводи групи "Остхем" олігарха Дмитра Фірташа. Менша частка - у державного ОПЗ, на якому паразитують тіж самі олігархи та який зараз вчергове призупинив роботу. Третій гравець - "Дніпроазот" олігарха Ігоря Коломойського.

Отже, в добривній кризі, як і в енергетичній, ми знов будемо залежати від олігархів. А судячи по тому, що чиновники про це досі мовчать, "гасити пожежу" будемо як зазвичай в останній момент - дорого, неефективно і небезпечно.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі