У світі бракує добрив. Ціни на продукти зростуть. Країнам загрожує голод
Чиновники про це досі мовчать. "Гасити пожежу" будемо в останній момент – дорого, неефективно і небезпечно
Добривна криза, що потягне за собою продовольчу - вже на порозі. Як і попередні, ми зустрінемо її разом з монополістами та олігархами.
Поки що про проблеми з поставками мінеральних добрив говорять мало, бо є актуальніші теми. Але вже скоро ми ризикуємо зустрітися з добривною кризою і прогнози невтішні.
Значна частина собівартості виготовлення добрив - ціна природного газу. Через різке підвищення цін на газ частина добривних заводів зупинили або зменшили виробництво. При цьому ціни на азотні добрива вже досягли найвищого рівня за останнє десятиріччя і це ще не межа. Минулого літа виробництво тонни аміаку коштувало $110, тепер - $1000.
Минулого літа виробництво тонни аміаку коштувало $110, тепер - $1000
Різкий скачок цін на добрива призведе до меншого врожаю.
Далі все це призведе до високих цін на продукти харчування.
Зазначене потягне за собою голод і соціальну нестабільність.
"Хто отримає ці дефіцитні тонни, які є на ринку? Буде багато незадоволеного попиту, який буде стримуватися. І тому ми дійсно думаємо, що врожайність буде знижена в глобальному масштабі в наступному році. Не через падіння попиту, а через дефіцит добрив", - заявив керівник CF Industries - великого виробника добрив для с/г культур.
Схожий прогноз місяць тому дав норвезький конкурент CF - Yara. Компанія попередила, що зростання цін на добрива призведе до підвищення цін на продукти харчування та може потягнути за собою голод.
Yara, найбільшим акціонером якої є уряд Норвегії, вже пожертувала фермерам добрив на $25 млн. Але можливості компанії вичерпані та з вересня вона скоротила виробництво на 40%.
Росія та Китай у відповідь на світовий дефіцит обмежили експорт азотних добрив.
Очікують, що високий світовий попит збережеться як мінімум до 2023 року.
У добривній кризі, як і в енергетичній, ми знов будемо залежати від олігархів
Український ринок азотних добрив представлений кількома домінуючими гравцями, серед яких найбільший - добривні заводи групи "Остхем" олігарха Дмитра Фірташа. Менша частка - у державного ОПЗ, на якому паразитують тіж самі олігархи та який зараз вчергове призупинив роботу. Третій гравець - "Дніпроазот" олігарха Ігоря Коломойського.
Отже, в добривній кризі, як і в енергетичній, ми знов будемо залежати від олігархів. А судячи по тому, що чиновники про це досі мовчать, "гасити пожежу" будемо як зазвичай в останній момент - дорого, неефективно і небезпечно.
Коментарі