Санду нагадала Кремлю про відкриті рани на тілі Молдови і України

Окупант намагається зберегти їх гнійними і кровоточивими

Президенту Республіки Молдова Маї Санду довелося пояснювати російському виданню "Коммерсантъ", що її присутність на саміті "Кримської платформи" – "додаткове підтвердження прихильності Республіки Молдова принципу територіальної цілісності" України. "Наша позиція тут не змінилася: ми поважаємо територіальну цілісність України, і це взаємно", –​ зазначила президент Республіки Молдова.

Ось у цьому "взаємно", на мою думку, є дуже важливий нюанс, який може вислизнути насамперед від російського читача інтерв'ю пані Санду. "Взаємно" – це нагадування про те, що Молдова зіткнулася з проблемою територіальної цілісності на кілька десятиліть раніше, ніж Україна – але конфлікт також має коріння у Кремлі, за участі спочатку радянських, потім – російських військ, - пише Віталій Портников для "Крим.Реалії".

Його первинною метою було утримати республіку, що заявила про свій суверенітет, у складі Радянського Союзу – у тодішнього голови Верховної Ради СРСР, одного з ідеологів і союзників ДКНС Анатолія Лук'янова був цілий план "стримування" непокірних союзних республік, і Молдова була однією з перших.

"Придністровській РСР", що оголосила про своє фактичне відділення від Молдови, відводилася, схоже, особлива роль у державному перевороті в Радянському Союзі – її керівники, тісно пов'язані з путчистами та КДБ СРСР, беззастережно підтримали ДКНС, тоді як перший президент Молдови Мірча Снєгур та інші керівники країни були одними з небагатьох, хто висловив підтримку президентові Росії Борису Єльцину та захисникам московського Білого дому.

Поразкою демократичної Росії, впевнений, буде той факт, що після перемоги над путчистами Єльцин не лише не допоміг відновити територіальну цілісність Молдови, але сприяв збереженню сепаратистського осередку в Придністров'ї за підтримки російської армії, яка перетворилася після проголошення незалежності Молдови на класичний окупаційний контингент.

Де-юре "миротворці", а де-факто – окупанти забезпечують існування корумпованого анахронічного режиму в Придністров'ї донині. Упевнений, що якщо вони не пішли звідти в епоху Єльцина, який імітував демократичну політику, то вони вже точно не підуть за часів Путіна.

Саме тому Придністров'я – така сама відкрита рана на тілі Молдови, як Крим і Донбас – рани на тілі України. Рани, які окупант намагається зберегти гнійними і кровоточивими, ніби в цьому й полягає особлива цивілізаційна місія кремлівських мешканців, цих – говорячи по-лермонтовськи – сучасних "блакитних мундирів" і "відданого" їм народу.

І, звісно, тому Молдові підтримувати територіальну цілісність України – це означає підтримувати і власну територіальну цілісність. І навпаки. Дивно, що російські політики, які продовжують обурюватися через приїзд президента Молдови на саміт у Києві, відмовляються це розуміти.

Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода