Росія залякує Молдову. Україна – на черзі

Кремль продовжує використовувати газ як зброю

Увечері 29 жовтня стало відомо, що учасники перемов у Петербурзі – молдовські чиновники та керівництво російського Газпрому – домовилися про продовження постачання газу до Молдови. Угода передбачає продовження попереднього контракту між Газпромом і Молдова-Газ на п'ять років на засадах формули ціни, запропонованої молдовською стороною. Визнано доцільним провести аудит боргу молдовської компанії та встановити графік виплат, - пише Віталій Портников для "Радіо Свобода".

Перемови довели, що Кремль продовжує використовувати газ як зброю. Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Республіки Молдова Наталією Гаврилицею наголосив, що Росія використовує постачання газу як інструмент залякування. "У глобальному плані зростання цін на газ не є наслідком перетворення газу на зброю, але у випадку Молдови – так", – зазначив Боррель.

Водночас, прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков наголошував, що якщо немає розуміння, нічого не вдієш. "Існує заборгованість Молдови перед Газпромом. Заборгованість є дуже серйозною. Існує питання, пов'язане з цією заборгованістю, питання нового контракту. Є продавець, покупець. Умови контракту мають бути узгоджені, якщо думки не сходяться, так нічого не вдієш", – зазначив він.

Те, що ситуацію навколо постачання газу до Молдови коментують високопоставлені політики, ще раз нагадує, що йдеться зовсім не про енергетичну суперечку. Росія продемонструвала Молдові, до чого може призвести незалежна зовнішня політика.

Зрозуміти це легко, якщо порівняти ставлення Газпрому до контрактів із Угорщиною та Молдовою. У першому випадку було запропоновано контракт на 15 років, причому з обов'язковою умовою – постачання газу відбуватиметься в обхід української газотранспортної системи. Буквально за кілька днів після укладання контракту Газпром справді припинив транзит газу для Угорщини через українську ГТС – хоча продовжує оплачувати обумовлені у транзитній угоді між Росією та Україною обсяги сировини. Тобто йшлося саме про політику, а не про енергетику.

В умовах підвищення цін на спотовий газ та знервованості на ринку Газпром пішов на значні преференції для Угорщини в обмін на участь уряду цієї країни у фактичному створенні умов для майбутньої енергетичної блокади України. І це тоді, коли прем'єр Угорщини Віктор Орбан, відомий своїми тісними особистими стосунками з президентом Росії Володимиром Путіним, готується до битви з об'єднаною опозицією на майбутніх парламентських виборах.

У ситуації з Молдовою – зовсім інший підхід. У Москві не раз наголошували, що цій країні доведеться відповісти за участь її нового президента Маї Санду у саміті Кримської платформи. Востаннє з такою заявою виступила голова Ради федерації, верхньої палати російських Федеральних зборів, Валентина Матвієнко під час переговорів зі спікером молдовського парламенту Ігорем Гросу. Але ж це було вже тоді, коли Молдова та Газпром були у процесі переговорів!

Молдовському керівництву не просто викручували руки через сплату боргу. З Молдовою – на відміну від Угорщини – не хотіли укладати ніяких довгострокових контрактів. Пропонували річний контракт, зрештою погодилися тільки на п'ять років. Молдові – на відміну від Угорщини – пропонували фактично біржову ціну газу на постачання трубопроводами. І водночас у російських медіа з'являлися натяки: не варто Молдові підтримувати добрі стосунки з Україною. А газ краще почати отримувати за допомогою того ж таки "Турецького потоку", хай навіть потрібно добудувати відгалуження цього газогону через Румунію.

Так що на прикладі Молдови Кремль демонструє, що розраховувати на енергетичні преференції можна лише за згодою брати участь у створенні умов для тиску на Київ. Інакше – борговий зашморг, дефіцит газу, погіршення соціальної ситуації та криза в економіці. Це і є залякування.

Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода