Наші партнери занепокоєні, що Україна стає схожою на Росію
Коли будуть дивитися за принципом "свій-чужий", то найгірше не потрапити нікуди
Я не знаю Дмитра Разумкова особисто і не можу сказати, який він як людина та політик. Але я бачу, що ми можемо з'їхати до парламенту, який, як кажуть у Москві - "не місце для дискусій". Ми, слава Богу, не Росія, це ще Кучма сказав, але в чому відмінність, якщо в Москві Держдумою "на ручнику" керують з адміністрації президента РФ, а в нас так само керуватимуть з Банкової?
З російським режимом все ясно, там президентська республіка і Путін на чолі. А наш державний устрій - це парламентсько-президентська.
Одна справа, коли все це обговорюється в Україні, і зовсім інша - коли ти на конференції в Мадриді, де йдеться про майбутню стратегію Росії щодо України та Східної Європи. І навіть фанати України ставлять питання, а чи не стаєте ви там в Україні чимось схожими на Росію? І якщо так, то в чому ми можемо і чи маємо вам допомагати? Чи ви взагалі хочете, щоб у вас було верховенство права?
Партнерам допомагають, з ворогами борються, а ніяких просто не беруть до уваги - щодо них "свої" з "чужими" домовляються. Ось у чому наш непересічний виклик
На розмову під час саміту "Україна-ЄС" все це не вплине, там в основному говоритимуть про поточні завдання. Рутина затягує, а ЄС навіть вигідна, щоб не говорити про серйозні речі. Але в Євросоюзі починають розуміти, що геополітична м'ясорубка вимагає зміни беззубої стратегії, адже навіть Євросоюз може опинитися на периферії світового розвитку. І виникнення цих питань - власне, про що ми і чи хочемо ми стати більш європейськими чи менш європейськими - нам геть зовсім не допомагає. Коли будуть дивитися за принципом "свій-чужий", то найгірше не потрапити нікуди. Партнерам допомагають, з ворогами борються, а ніяких просто не беруть до уваги - щодо них "свої" з "чужими" домовляються. Ось у чому наш непересічний виклик.
Коментарі