Пшоно знижує рівень глюкози в крові і покращує стан шкіри

Крупу варто зберігати не більше 9 місяців

Якщо полюбляєте каші, їжте не тільки гречку, рис і вівсянку. За моїми спостереженнями, саме ці крупи вживають найчастіше. Зверніть увагу на пшоно. Його виробляють з насіння проса.

Ця крупа корисна тим, що не поступається іншим за вмістом білка і вуглеводів. Причому білок має високу біологічну цінність через наявність амінокислот - триптофану, лізину і метіоніну. Калорійність її практично така ж як у пшеничної крупи або гречки. У пшоні містяться вітаміни групи В, в тому числі В1, В6, РР і фолієва кислота. Їх у пшоні не багато, тому що при обробці проса оболонки прибирають. Але є в пшоні бета-каротин, який забезпечує колір крупи. Чим крупа жовтіша, тим більше бета-каротину. З мінералів багато кремнію, марганцю, міді, молібдену і магнію. Ці елементи необхідні для кісткової і сполучної тканин, покращують стан шкіри і позитивно впливають на нервову систему. Пшоно не містить глютену, що викликає харчову алергію або важку непереносимість. Тому воно рекомендується при целіакії, пацієнтам, які перебувають на безглютеновій дієті. Також пшоно вважають одним з найменш алергенних злаків.

Пшоно має досить високий вміст омега-9 і омега-6 поліненасичених жирних кислот, більше, ніж в інших злаках. Тому пшоняна крупа може гірчити, коли жири починають окислюватися. Чим довше така крупа зберігається, тим гіркішою стає. Краще купувати пшона небагато, зберігати його в щільно закритій тарі, в темному і прохолодному місці не більше 9 місяців.

Через високий глікемічний індекс пшоняної каші, раніше її не радили вживати хворим на діабет і при порушенні толерантності до глюкози. Але дослідження останніх років показали, що у людей, які страждають на діабет та включають пшоняну кашу в раціон, знижувався рівень глюкози в крові на 12-15 відсотків, а рівень глікірованного гемоглобіну на 17 відсотків. Тому вживання пшоняної каші показано не тільки хворим на цукровий діабет, а й профілактично тим, хто контролює рівень глюкози в крові, тобто для більшості людства. Діабетикам пшоняну кашу краще варити на воді.

Пшоно також містить харчові волокна і мало простих вуглеводів. Кашу можуть включати в раціон люди, які бажають нормалізувати або підтримувати свою вагу.

При частому вживанні пшоняної каші можливий розвиток зобної хвороби, але тільки при наявності дефіциту йоду в харчуванні.

З цієї крупи готують гарніри, додають в супи. Але найпопулярнішою стравою є куліш. Для козаків і чумаків він служив ситною їжею під час тривалих походів. Звідси його інша назва — польова каша. Куліш і зараз є однією з улюблених народних страв. Ще з пшона готують мамалигу - круто заварену кашу, яку їдять з солоним сиром. Також пшоняні зерна подрібнюють в борошно і так застосовують для приготування хліба і різної випічки.

Варто знайти крупам місце в збалансованому повсякденному раціоні. Вони мають велику поживну цінність, повільно засвоюються, продовжують відчуття ситості. Крупи - цінний для організму продукт. Включення здорових корисних круп у ваш раціон може допомогти запобігти проблемам зі здоров'ям, таким як серцеві захворювання, діабет, хвороби шлунково-кишкового тракту.

Оригінал