"Кримська платформа" роздратувала Кремль. Москва хоче неможливого

Здавалося б, що такого сталося?

Офіційна представниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова попередила, що участь тих чи інших країн у саміті "Кримської платформи" позначиться на ставленні Росії до них. "Будемо змушені розглядати участь окремих країн, міжнародних організацій та їхніх представників у "Кримській платформі" як зазіхання на територіальну цілісність Російської Федерації", ‒ наголосила Захарова в коментарі, який з'явився на сайті МЗС Росії.

Як саме реагуватиме Москва ‒ і чи буде взагалі ‒ поки що не конкретизується. Але роздратування з приводу проведення саміту "Кримська платформа" очевидне ‒ і не лише Захарова його висловлює, - пише Віталій Портников для "Крим.Реалії".

Здавалося б, що такого сталося? Адже від того, що в Києві зібралися керівники цілої низки країн світу, укотре оголосили про неприпустимість російської анексії українських територій, виступили зі спільною декларацією, нічого для Росії не змінилося.

Над Сімферополем або Ялтою як і раніше ‒ російські триколори. Чорноморський флот ‒ у Севастополі. Російське керівництво Криму ‒ в сімферопольських кабінетах. Українські патріоти та активісти ‒ у катівнях. А позиція країн, представники яких зібралися в Києві, й до саміту була добре відома: анексії Криму вони не визнають, тут теж нічого не змінюється.

Ще напередодні зустрічі в Києві та ж Захарова в інтерв'ю російським журналістам наголошувала, що Москві не потрібний ніякий альтернативний майданчик для діалогу щодо Криму, бо "справжня "Кримська платформа" розташована в Криму". Так у чому ж справа?

А справа, впевнений, у тому, що Москва як і раніше хоче неможливого. У Кремлі прагнуть, з одного боку, утверджувати свої інтереси силою, а з іншого ‒ щоб це право сили визнавалося міжнародною спільнотою. Але так у сучасному світі, який ще не забув уроки двох світових воєн, як бачимо, не виходить.

Російські чиновники є активними адептами "Великої перемоги", та ж Захарова незмінно з'являється у травневі дні з георгіївською стрічкою, нагадує про перемогу у Другій світовій війні.

Так ось: головний урок Другої світової війни полягав у тому, що коли ти починаєш погоджуватися з тим, що кордони можна змінити силою і без поваги до міжнародного права, то агресор йде далі й далі.

Упевнений, що анексія Криму була в цьому сенсі першим, пробним кроком для Путіна ‒ як першим, пробним кроком для Гітлера був аншлюс Австрії. І чому ж політики у країнах, які пережили війну та окупацію, мають цього не помічати?

Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода