Мати під боком кілька десятків мільйонів громадян іншої держави, які їх ненавидять, - не найкраща перспектива для Росії

Якщо вивчати історичні факти, то видно, що у Москви є приголомшливий талант робити з друзів ворогів. До 1968 року в Європі важко було знайти більших русофілів, ніж чехи. Але після "празької весни" ситуація кардинально змінилася. Історично Грузія у новітній історії завжди сприймала РФ, як партнера і друга. До 08.08.08. Після вторгнення Росії в Грузію любов грузинів до росіян сильно зменшилась. А після 2014 року русофобія міцно проросла і в Україні. Проросла після того, як Росія анексувала Крим, після "російської весни" під проводом Гіркіна, після російської зброї і російських грошей для сепарів на Донбасі, після тисяч українців, убитих на своїй землі російськими військовими. Коли росіяни почали вбивати українців в Україні, то пролита кров українців так удобрила русофобію, що вона розквітла буйним цвітом. А коли полонені "заблукалі" російські військові почали давати свідчення, то ця русофобія лише вкоренилася. І коріння її проростають вже глибоко в сучасній свідомості багатьох українців. Адже в кожному селі, районі, місті, у багатьох сім'ях є ті, хто воював чи кого вбили росіяни. І наші діти з цим зростають. Так, серед нас є манкурти. Є й ті, кому байдужа війна і для кого лише гроші - головне мірило в ставленні до РФ. Такі є і в Чехії, і в Грузії. І в нас. Є й ті, хто заробляє на російському ринку або за допомогою російського газу, але регулярно допомагає нашим воїнам в АТО. Різні є. Але значно більше тих, хто не любить Росію через війну Кремля проти України. І не забудуть причину своєї нелюбові.

Чи можна це змінити? Можна, але не швидко. І для цього росіянам треба чимало зробити. Доведеться покаятися і попросити прощення. Доведеться пройти через все те, що зробили німці, щоб їх простили євреї. Доведеться повернути Крим. Доведеться усвідомити, що накоїв Кремль і що мовчазно або голосно підтримали громадяни Росії. Ще багато чого доведеться зробити. Можна і не робити. Тоді не варто дивуватися, що з кожним поколінням кількість русофобів буде множитися. Чехія тому приклад. Чехи співпрацюють з росіянами, але відверто не люблять і зневажають їх. Але чехи далеко. А з Україною у РФ спільний кордон. Як і з Естонією, в якій до Росії ставляться без любові.

У будь-якому випадку цю чашку вже не склеїти. І росіянам пора це зрозуміти. І зробити висновки. Іншого варіанту для примирення нема. А мати під боком кілька десятків мільйонів громадян іншої держави, які їх ненавидять, - це не найкраща перспектива для РФ. Хоча, якщо Росія не планує довго існувати і сподівається найближчим часом розвалитися, то можуть нічого не робити. Адже ті, у кого немає майбутнього, про нього не замислюються.

І так, я пам'ятаю і поважаю тих росіян, які підтримують Україну. Але їх критично мало. І найчастіше вони вже не живуть в цьому новому Рейху. Вони, як ложка меду в бочці лайна. На суть, колір, смак і запах не впливають. І на процеси в РФ теж. На жаль.

Оригінал