Не час ініціювати податкову амністію в країні, де навіть не збиралися боротися з корупцією

Існує думка, що на Банковій люблять аналізувати соціологію. Рішення нібито ухвалюють лише з огляду на суспільне схвалення. Але як показує життя, це не завжди так.

Тиждень тому команда Зеленського "протягла" закон про податкову амністію. Експерти вже охрестили цей нормативний акт законом проти середнього класу.

В державі процвітаючої корупції правляча команда хоче разово оподаткувати майно усіх громадян. Йдеться про наявні активи кожного, походження яких не зможуть пояснити офіційними доходами. Вимога не стосуватиметься найбідніших, а найзаможніші і посадовці-корупціонери матимуть або знайдуть можливість обійти ці обмеження.

Запускати податкову амністію в Україні зараз так само вчасно, як і впроваджувати безумовний гарантований дохід кожному громадянину. Адже ми вже точно мабуть досягли рівня Швейцарії чи Норвегії.

Тепер про електорат Зеленського. Як показує соціологія, сьогоднішні прихильники "слуг" і президента - це переважно молоді і середнього віку виборці з середніми і високими статками. "Каральний меч" податкової амністії стосуватиметься передусім їх. Навіть якщо їх не змусять ділитися заробленим, то нерви можуть попсувати. Це точно буде сприйнято як недружній крок. Тож це удар у серце свого електорату.

І насамкінець. Всі хороші ідеї треба впроваджувати вчасно і доречно. В інших випадках - це карикатура або вкрай шкідлива справа. Точно не час ініціювати податкову амністію в країні, де навіть не збиралися боротися з корупцією і де неофіційні доходи громадян компенсують відсутність сприяння та справедливості з боку державних інституцій.

Оригінал