Без перемоги Порошенка 2014-го прихід до влади Зеленського був би неможливий

Вони обов'язково підуть, а Україна залишиться. І нам в ній доведеться співіснувати

Мені дико набрид безперервний безглуздий срач. Не хочу брати участь, навіть торкатися не хочу - гидливо й не треба. На жаль, стояти осторонь, схрестивши руки на грудях, не виходить.

Окреслю позицію. Не вперше, але деяким потрібно повторювати, інакше не доходить.

1. Для мене будь-який народний обранець - від депутата до президента - не вища істота, а найманий менеджер, який отримує зарплату з тих податків, що я плачу. Я не зобов'язаний його любити. З якого дива, власне кажучи? Я навіть не зобов'язаний його поважати. Можу, якщо є за що, і поважати, а так він мені глибоко байдужий. Функція за законом і Конституцією, не більше. Погано справляється зі своїми функціями - до побачення. У тому, що один найманий менеджер змінить іншого немає сакрального сенсу, виключно принцип ротації кадрів. І це правильно.

2. Порошенко з тріском програв вибори. Він не міг їх не програти. Команда піарників, яку він найняв, і на конкурсі мудаків зайняла б лише друге місце. Я за нього голосував. Так, мені не соромно, я голосував за Петра Олексійовича Порошенка. Більш того, я і сьогодні вважаю, що Зеленський - це не найкращий вибір, але іншого у нас не було. Я один з перших криком кричав, що програш неминучий, якщо не поміняти тактику. Не гонець винен в нещасті, але для натовпу свідків святого Петра, це вельми спірна теза. Я часто вгадую хід розвитку подій, але не можу запобігти. Якщо людина хоче скрутити собі шию, то обов'язково її скрутить і попереджати її немає сенсу.

3. Програш Порошенка не трагедія, не поворот назад, не капітуляція, і не крах країни і валюти. Просто менеджер змінився. І все. Крапка. Закінчуйте вити, життя триває.

Я вдячний Порошенку за безвіз, за те, що мій бізнес не кошмарили, за те, що почали працювати механізми, які за Януковича навіть і не скрипіли. Можливо, що його рішення були помилкові, але, незважаючи на все, ми залишаємося Україною, а не частиною Південного Федерального округу.

Отримати владу в 2014 або в 2019 - різні речі. Взяти на себе відповідальність за країну в той момент, коли все падало, коли інтервенція могла початися щодня, дорого коштує. Для довідки, я б у той момент країну не очолив би, навіть якби пропонували. А якби очолив, то не впевнений, що мої рішення були б правильними і не привели б до катастрофи.

Неважливо, які у Петра Олексійовича були мотивації, неважливо, збагатився він в результаті, неважливо, якими методами він користувався, кому тиснув руки і кого обіймав. Це був складний етап в історії нашої держави, і ми його пережили. Живими і незалежними. Могли і не пережити. І ще одне.

Без перемоги Пороха в 2014-му прихід до влади Зеленського був би неможливий. Петро Олексійович був президентом, правив як міг, і програв. Програв у чесній боротьбі. Суспільний запит змінився, люди проголосували. Крапка.

Спасибі йому, поїхали далі.

4. Немає на світі святих, немає навіть безгрішних. Пройде час і ми, напевно, дізнаємося чимало цікавих фактів про правління нинішнього президента і його оточення. Не сумнівайтеся, зараз хтось теж пише плівки і збирає компромат. І в потрібний момент він потрапить на екрани телевізорів, виллється в інтернет. У нас завжди так. Раніше викривали вождя тільки після того, як донесли до мавзолею, тепер відразу після того, як ЦВК оголосить результат. Прогрес, що ще скажеш?

Навчитися б жити без вождів, але не з нашим щастям. Поки що еволюція так далеко не зайшла. Але є надія. Співгромадяни, зміна влади, при збереженні люб'язного для народу напрямку руху, це благо. Вибори - це інструмент розвитку суспільства, навіть якщо вам не подобається результат.

5. Я не за Кравчука, Кучму, Ющенка, Януковича, Порошенка чи Зеленського. Я за Україну. За те, щоб моя країна була розвиненою демократичною державою, рівною серед рівних. Багатою, сильною, гостинною, законослухняною і вільною. Вільною від диктатури, вождизму, нацизму, релігійних та інших забобонів і від ідіотів, які не розуміють, що їхня свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини. Я не вважаю постійний бардак ознакою розвиненої демократії. Я думаю, це симптом інфантилізму і незрілості. Для блага своєї сім'ї, своїх близьких, своєї країни я буду співпрацювати і взаємодіяти з будь-якою владою, яку вважатиму корисною для вищезазначеної мети. І не треба мені розповідати, що таке благо у вашому уявленні. У мене є своє розуміння і, вибачте, мені не дуже цікаве ваше.

6. Не люблю будь-яких фанатиків. Мені огидні секти: релігійні, політичні та езотеричні. Сліпа віра у що-небудь, навіть в найсвітліше, мені неприємна. Добро в руках ідіотів-фанатиків стає злом в лічені секунди. Немає жодної прекрасної ідеї, яку не можна було б перетворити на лайно. Досить кинути її в маси. Люди й окремо не дуже добрі і розумні, а вже зібрані в натовп точно ні добрішими, ні розумнішими не стають. Я це говорю з власного досвіду, а не тому, що мізантроп і ношу біле пальто.

Мені однаково чужі і затяті шанувальники Зеленського, і пристрасні послідовники Порошенка. До секти Юлії Володимирівни у мене теж ніяких теплих почуттів. Я дружу і спілкуюся з особистостями з усіх таборів, навіть якщо (а це обов'язково!) вони один одного на дух не переносять. З особистостями. З ними я готовий сперечатися, обговорювати принципи, розбирати деталі. З сектантами я не хочу навіть говорити. Марно і неприємно, час можна витратити з більшою користю.

7. Останнє.

Гріхи і промахи Порошенка не роблять Зеленського ні кращим, ні гіршим. Гріхи і промахи Зеленського нічого не змінюють у портреті Порошенка.

Були минулі, прийшли нинішні, прийдуть майбутні. Потім забудуть і про них.

Вони обов'язково підуть, а Україна залишиться. І нам в ній доведеться співіснувати.

Робіть добро близьким, не заподіюйте зла оточуючим, наскільки можливо, і це вже буде внеском у добробут суспільства.

Живіть тут і зараз. У кожного своя роль і свій час. І у громадянина, і у президента.

Головне, щоб потім, коли почнете підводити підсумки, не було соромно перед самим собою. За власні гріхи і помилки. Не за Порошенка або Зеленського. За себе.

Оригінал