Зеленський і Порошенко вигідні конкуренти один для одного

Які б не були скандали навколо політиків, виборці готові все пробачати своїм кумирам

Остання соціологія КМІС продовжує фіксувати незмінно високі рейтинги Зеленського та Порошенка. Провал з вакцинацією, корупційні скандали в оточенні президента, розвал економіки, плівки Бігуса – малий перелік того що здавалось мали б похоронити їхні рейтинги назавжди.

Натомість соціологи стабільно фіксують рівень їх підтримки на рівні 27 та 15 відсотків. Незважаючи на всі скандали та перепетії, які відбуваються довкола лідерів президентських перегонів, їх підтримка не лише не падає, але й за останній місяць має тенденцію до росту.

Якби це парадоксально не звучало, але незмінно стабільні рейтинги Зеленського і Порошенка пояснюються ними ж самими. Які б скандали довкола них не відбувались, вони роблять більш стратегічні речі, завдяки яким виборці готові їм все пробачати. Наприклад, виборці Зеленського готові пробачити йому скандали навколо "Великого будівництва" чи проваленої вакцинації тим, що нарешті у країні будують дороги, при владі знаходяться нові обличчя, відсутні відверті корупційні скандали, худо-бідно, але якісь зміни відбуваються. Прихильники Порошенка вважають, що безвіз, томос, витягання України з кризи 2014-2015 років і розбудова української армії переважають весь негатив. Тому ядерний електорат цих політиків нікуди не дівається.

Другий фактор, який сприяє незмінно стабільним рейтингам – відсутність реальної альтернативи як Зеленському, так і Порошенку. Вони зайняли нішу, у якій не мають конкурента. Ніша Зеленського – це новий політик, "свій" хлопець, який бореться проти системи. Всі інші, які намагалися гратися у цій ніші (Притула, Вакарчук), зійшли з активної політичної сцени.

У Порошенко образ державника та гетьмана. Людини, яка врятувала країну у 2014-2015 та зробили низку реформ, які до того не вдавалось жодному президенту. Більше того, він зайняв нішу захисника національно-культурного відродження. Захисника Мови та Віри. І на сьогодні йому не має конкурента.

От саме на фоні цієї безальтернативності вони і мають свої рейтинги. Якщо сьогодні один із них зникне, їх виборці не знатимуть за кого голосувати. Зараз нема жодної сили, яка була б здатна компактно підхопити їхній електорат, конвертуючи його у голоси виборців.

Є ще третій міноритарний гравець - ОПЗЖ, який зайняв нішу "защітника руского міра". Маючи стабільний електорат, він спостерігає на цю всю боротьбу з боку і зараз його все влаштовує.

Тож маємо ситуацію, коли українська політика тримається і консервується на "трьох китах" - Зеленський, Порошенко та ОПЗЖ Бойко-Медведчука. Така консервація політичної моделі вигідна усім трьом політичним гравцям. І вони роблять все, аби зафіксувати її саме в такий конфігурації, використовуючи для цього всі наявні ресурси. В першу чергу через доступ до каналів.

Однак така консервація точно не влаштовує значну кількість українців, які не хочуть грати у ці ігри. Як показує соціологія Групи Рейтинг, зроблена на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту, майже 20 відсотків громадян, які прийдуть на вибори, не знають за кого голосувати.

І це шанс для інших політичних гравців, якщо не на президентські, то на парламентські вибори.

Гравці другого порядку: Тимошенко і Кличко

Юлія Тимошенко. Незважаючи на домінуючий рейтинг недовіри до її політичної сили, її рейтинги лишаються доволі високими. Однак аж 11 відсотків підтримки це діагноз тому, що виборці розчарувались у здатності Тимошенко виконати свої популістичні обіцянки. Її риторика лівого популізму втрачає свій шарм на фоні популістичних обіцянок Зеленського. Чергова обіцянка зменшити ціну на газ ніщо на фоні заяв висадити мільярд дерев за три роки.

Також її рейтинг страждає від голосувань у парламенті, де фракція ЮВТ підігрує "слугам", зокрема в голосуванні за держбюджет на 2021.

Це все плюс відсутність персональної критики Зеленського фактично перекреслює її шанси на президентство в очах виборців. У свою чергу це корелюється на підтримці її партії, рейтинги, якої зависли.

Що стосується Кличка, про президентські амбіції , якого ще донедавно розмірковувала як Банкова так і його команда, то там ситація не складна. Нині у Кличка електоральна підтримка на рівні 2,5 відсотків. Якщо проти нього продовжиться атака команди президента – його мінімальні шанси різко впадуть. Зміни до закону про столицю, звільнення з посади голови КМДА, кримінальні справи проти нього та оточення – не повний перелік засобів впливу, який Банкова може використати проти свого конкурента.

У цій війни Кличко лишився поки один. Оскільки за останній рік примудрився пересваритися зі всіма ключовими гравцями, які теоретично могли його підтримати. Порошенко, Гройсман, Філатов, Садовий – не повний перелік політиків, з яким у нього зіпсовані стосунки. Зараз мер намагається заручитись їх підтримкою. Так цього тижня під час з'їзду "Європейської солідарності" він зробив відеозвернення на їх підтримку. Але будьмо об'єктивними. Якщо вони об'єднаються, то про які майбутні президентські амбіції Кличка може йти мова?

Зеленського переможе його антипод

Коли ми говоримо про цей сценарій, то прораховуємо ідеальний хід подій. Але у нас є зовнішні фактори, які можуть втрутитися. Це Росія, ЄС, США, Китай. Світова фінансова та економічна кризи. Та сама пандемія, яку рано списувати.

Кожен із цих зовнішніх гравців може збити сталу українську політичну модель, яку намагаються законсервувати ключові політичні гравці.

Єдине, що можна точно спрогнозувати - на електоральному полі Порошенка ми можемо прорахувати його гіпотетичних конкурентів, а у випадку із Зеленським це зробити майже не реально. Найбільшим конкурентом нинішнього гаранта є людина, яку ми ще не бачили. Вона стане його своєрідним антиподом. Свого часу повним антиподом Порошенка став Зеленський. І це допомогло йому виграти з розгромним рахунком вибори.

Будь-яка виборча кампанія – це сукупність трьох факторів: час, люди, гроші. Чим менше часу, тим більше потрібно вкласти грошей. Якщо дострокові президентські вибори будуть на осінь, новий гравець не встигне з'явитись. Якщо вибори відбудуться через два або три роки – однозначно встигне. Можливо, він вже з'явився, але ми його ще не ідентифікуємо, оскільки він працює в іншій альтернативній, комунікаційній реальності чи соціальній мережі.

Віктор Таран, для Gazeta.ua