Лукашенко спалює мости. Міжнародне право його давно не хвилює

Атака білоруських спецслужб на літак компанії Ryanаir - приклад державного тероризму

Захопити літак приватної авіакомпанії, зареєстрованої в іноземній державі, для арешту опозиційного журналіста, якого на батьківщині розшукують за критичні погляди щодо диктатора - робота в стилі Муаммара Каддафі чи Саддама Хусейна (вбиті лівійський та іракський диктатори. – Gazeta.ua). Такого не практикують в цивілізованому світі.

Те, що Лукашенко зробив, ставить його за межами цивілізованого світу. Білоруські спецслужби, ймовірно, були ініціатором та інструментом цієї "блискучої" акції. Проте Мінськ порушив всі можливі міжнародні норми і угоди, - пише Богуслав Хработа для Rzeczpospolita.

Злочин Мінська - примус до посадки літака і незаконне затриманням пасажирів, екіпажу і техніки. Те, що на борту була особа, яку розшукують в Білорусі, не виправдання для диктатора та його бандитських методів.

Невже він не підозрював, що порушує закон? Ні, він не сумнівався лише в тому, що його давно не хвилює міжнародне право. Принаймні, з тих пір, як сфальсифікував торішні президентські вибори, а вуличні протести задушив.

Нагадаю, диктатора не визнають президентом більшість країн світу. Режим під його керівництвом живе під численними санкціям. У багатьох сенсах він системно відрізаний від вільного світу. Єдина опора диктатора - білоруська номенклатура, спецслужби і Володимир Путін, з явним акцентом на останній складовій. Якби не інтереси і воля Путіна, Лукашенка б давно не стало.

Чи змінить щось для Лукашенка викрадення літака? Ні, в жодному разі. Ні номенклатура, ні спецслужби від нього через це не відвернуться. Також Путін не відвернеться. Той підтримував й гірших звірів. Як то автора геноциду в Дамаску - Башара Асада.

Що отримав Лукашенко? По-перше, демонстрація сили і рішучості зберегти владу. По-друге, попередження білоруській опозиції: "Ви ніде в світі не можете почуватися в безпеці!". По-третє, сигнал до світу: "Я досить впевнений, щоб не зупинятися ні перед чим. І путінська "криша" сильніша, ніж думаєте".

Ми, вільний світ, безпорадні? Багато в чому – так. Лукашенко був і залишиться сувереном на своїй території. Можемо ускладнити його життя, ввести нові санкції, ініціювати судові розгляди, які приведуть до ще більшої ізоляції Білорусі і жорсткішої "залізної завіси".

У короткій перспективі це мало що дасть. Воно посилить репресивний курс режиму, прискорить економічний колапс Білорусі, призведе до міграції її громадян в пошуках роботи на Захід. Також посилиться вплив Росії на Мінськ.

А в тривалій перспективі? Не знаємо. Можемо тільки припускати, що одного разу Лукашенко стане баластом для соратників, і буде усунутий. Він також може виявитися непотрібним тягарем для Кремля. Тоді Путін чи його наступник вирішать позбутися диктатора. Однак не очікував би, що це станеться найближчим часом.

Нам нічого не залишається, як посилювати свою роль як адвоката білоруської свободи і серйозно міркувати, як ослабити режим, не б'ючи по інтересам братнього білоруського народу. Це дійсно складна справа, але вибору в нас немає.

І ще дві речі. Варшава має взяти на себе ініціативу, і прояснити причетність ФСБ до викрадення. Є багато ознак, що білоруський КДБ не міг би впоратися сам, без допомоги братньої російської організації. Не можна забувати про підтримку Романа Протасевича. Маємо закликати весь вільний світ зробити його звільнення міжнародною справою. Це так само важливо, як санкції, та повалення режиму.

Публікується з дозволу автора

Переклад Gazeta.ua