Культура сильно змінилась. У фокусі знову Африка
Захід навчається проговорювати колоніальне минуле
Щось у нас останнім часом повелося крутити носа щоразу, як десь у культурі мова заходить про Африку чи просто чорношкірих людей. Якщо десь у кіно за основу беруть black POV (історію розповідають з погляду темношкірих героїв. - Gazeta.ua) чи використовують один лімінальний досвід для передачі іншого (як, наприклад, сталося з темношкірою Болейн), то це завжди приклад зворотного расизму.
А номінування "Чорної пантери" на Оскар - це взагалі політкоректний прогиб академії і нічого більше.
І щоразу, коли звучить цей аргумент, його автор неминуче ігнорує динамічний розвиток літератури. Кіношний сектор українського фейсбуку раз у раз підриває, коли фільм підходить до касту чи підбору персонажів з критеріями, які відрізняються від нормативности початку вісімдесятих, наприклад.
А кінематограф тим часом дуже сильно змінився. І вся культура сильно змінилась. А з нею – наративи, теми і досвіди. Для західної культури у фокусі знову, як і сто двадцять років тому, є Африка. Не тільки вона, але дуже значною мірою. Тільки якщо сто двадцять років тому когось іще цікавив досвід білої людини, котра відкриває ці землі, то сьогодні на цю тему говорити давно немає сенсу, натомість актуалізується прямий (для авторів) і безпосередній (для читачів з іншого культурного контексту) голос людини із цього середовища. Західна культура активно навчається проговорювати колоніальне минуле. Нам це незвично, бо наше минуле пов'язане з історичним непорозумінням, яке до рефлексії в принципі не здатне, але.
Досі міряємо сучасну культуру аршинами півстолітньої давнини
Тому для зануреного в контекст глядача сплеск певних тематик у кіно – ознака руху культури. Рух культури – це завжди добре, а напрямок цього руху сформується природно. Тому "Чорна пантера" – не стільки марвелівська історія, скільки інверсія колонізаційного погляду на Африку нащадками колонізованих з Америки (суто з погляду критики). Якщо хочете подібну інверсію з високого мистецтва - подивіться "Гамільтона". Він дає чудове розуміння мейнстримних наративів сучасного американського поля. І от зокрема в цьому цінність фільму. А не в тому, що він "про чорношкірих".
Здебільшого ми досі міряємо сучасну культуру аршинами півстолітньої давнини. А це найкоротший шлях до того, щоб не розуміти сучасну культуру. І, відповідно, не любити її.
Коментарі