1991 року нас понесло хибним шляхом

Передусім потрібні нові правила гри для усіх і нова свідомість, а тільки потім вільна конкуренція у всьому

З розпадом СРСР і з відновленням незалежності України у 1991 році нас понесло хибним шляхом. Новий порядок почав формуватися вільним, а точніше свавільним ринком. Мабуть пам'ятаєте негласний консенсус про те, що вільна ринкова економіка все порегулює сама. Це стверджували всюди. Нас переконували: відпустіть ринок у самостійне плавання і він принесе процвітання. Все інше, мовляв, автоматично підтягнеться. Це була величезна помилка, яку ми проковтнули й відхаркуємо досі.

Новий політичний устрій отримав вторинну роль. Він зводився як похідна конструкція на хибному фундаменті уламків совка і свавільного ринку. Колишня номенклатура і народжений в період "пєрєстройкі" криміналітет мостили політичний устрій під свої інтереси. Спочатку цей союз "серпа, молота і кастета" взяв під тотальний контроль грошові потоки і перерозподіл ресурсів УРСР, а потім вони підігнали під це політичний порядок. Так ми отримали правлячий клас і правила життя в країні.

Відтоді країна живе за такими правилами, які дозволяють власникам основних ресурсів утримувати свій вплив. "Еліти" генерують і заохочують загальну атмосферу свавілля та нігілізму, бо це дозволяє їм зберігати своє становище. Консорціум реальних акціонерів України, контролюючи ЗМІ, а через них і головних політичних акторів, працює над збереженням держави у незмінному стані.

Звідси пояснюються основні наші проблеми і замкнене коло, яким можемо бігати ще дуже довго, або й завжди. Політики дивуються тупими й інфантильними виборцями, а люди не можуть знайти відповідь на питання, чому ми так живемо. Хоча ж нічого нізвідки не береться і нікуди саме по собі не зникає. Все має своє пояснення.

Як мало бути чи буде по-справжньому?

Спочатку новий і справедливий політичний устрій відновленої держави, а тільки потім питання економічного розвитку, соціалки і таке інше. Пріоритетність питань саме у такій почерговості. Інакше нічого не вийде. Передусім нові правила гри для усіх і нова свідомість, а тільки потім вільна конкуренція у всьому.

Чому не вийшло тоді?

Не дотисли, задовільнилися підняттям синьо-жовтого прапора над Верховною Радою і ще низкою атрибутивних, але недостатніх рішень. Структурні зміни були підмінені свавільним ринком, який негідники і вороги використали для утвердження потворного політичного порядку. Так і живемо. Поки.

Тож які "еліти", такі й виборці.

Оригінал