Росія переходить у жорсткішу стадію фашизму

У посланні Путіна про це ні слова

Всупереч прогнозам деяких злостивців, Путін зачитав своє чергове послання не з бункера в режимі онлайн, а проявив мужність і наживо, віч-на-віч зустрівся з депутатами, міністрами, губернаторами та іншої челяддю. Але при цьому на бункер в облозі перетворили центральні площі й вулиці багатьох міст Росії. Щоб не дати людям зібратися на акції на підтримку Навального 21 квітня, влада проявила адміністративну кмітливість і винахідливість.

Двірцеву площу в Санкт-Петербурзі обгородили. Там раптом стали репетирувати парад. В Улан-Уде пішли іншим шляхом: тут головну міську площу Рад закрили з метою догляду за блакитними ялинами і рішучої боротьби з кліщами, які (кліщі), мабуть, намірилися якось перешкодити Путіну оголосити своє послання. У Хабаровську і Владивостоці центральні вулиці в день послання президента забиті автозаками. У Єкатеринбурзі перекрили вулицю Попова. В Новосибірську силовики тримають оборону на площі Леніна. У багатьох містах Росії поліція вривається в будинки потенційних учасників акції протесту і затримує їх під будь-якими приводами. Країні недвозначно дали зрозуміти, що вона знаходиться під окупацією.

Країні недвозначно дали зрозуміти, що вона знаходиться під окупацією

І ось в такій обстановці Путін прочитав своє послання перед окупаційною адміністрацією. Послання тривало 1 годину 20 хвилин. Усю першу годину окупаційна адміністрація нудьгувала і мужньо боролася зі сном, оскільки Путін роздавав дрібні подарунки окремим групам піднаглядної популяції. Щоб не заснути, депутати, сенатори і міністри періодично починали плескати. Як правило, плескали щоразу, коли Путін називав якусь цифру. Наприклад, дітям - по 5 тисяч, - і тут же оплески. Мені стало цікаво, а якби він дав 4 тисячі, або, навпаки, 6 тисяч, стали б вони аплодувати?

Окремо варто відзначити роботу операторів. Вони так точно вихоплювали особи окремих персонажів у залі в окремі моменти путінської промови, що це підсилювало ефект. Наприклад, коли Путін став лаяти ціни за те, що вони постійно зростають, в цей момент показали Шойгу, який відразу надів на себе таке люте обличчя, що мені стало страшно за ціни і за тих, хто до них має якийсь стосунок. А коли Путін заговорив про духовно-моральні цінності, "про які в ряді країн забувають", в цей момент показали повне туги обличчя Лаврова, підлеглих якого ось прямо зараз виганяють з цих бездуховних і бесціннісних країн і повертають на духовно-ціннісну Батьківщину, чому вони чомусь не раді.

Коли Путін став лаяти ціни за те, що вони постійно зростають, в цей момент показали Шойгу, який відразу надів на себе таке люте обличчя, що мені стало страшно за ціни і за тих, хто до них має якийсь стосунок

Зрозуміло, Путін не міг обійти тих, хто перекручує історію. Цього разу він їх виявив у шкільних підручниках. "Шкільні підручники історії - ось що там написано!" - обурювався Путін, - "хто їх пише - не знаю! Чого там тільки немає, і про другий фронт, тільки Сталінградської битви немає!". У цей момент кмітливий оператор показав скам'янілі від гніву обличчя патріотичного депутата Ярової та голови КС Зорькіна, після чого стало ясно, що до кінця послання автора зрадницького підручника знайдуть і його голова чекатиме Путіна в кулуарах Манежу.

Особи слухачів путінського послання помітно пожвавилися в останні 20 хвилин, коли Путін став говорити про війну і засоби вбивства. Коли президент з особливою ніжністю вимовляв слова "Сармат", "Кинджал", "Калібр", "Циркон", - посмішки щастя розпливалися на обличчях депутатів, сенаторів і міністрів. А коли Путін дійшов до "Посейдона" і "Буревісника" деякі розплакалися. Причому, серед них були і жінки, і чоловіки.

Безсумнівним цвяхом послання стала розповідь Путіна про "спробу вбивства" Лукашенка. За ступенем достовірності і якості виготовлення фальшивки ця історія стоїть поруч із "розп'ятим хлопчиком в трусиках" з "Первого канала". Те, що такі страшилки розповідає Лукашенко, сприймається нормально, оскільки цілком відповідає його іміджу. Те, що Путін зрівнявся за рівнем деградації з Лукашенком, можна вважати деякою міні-сенсацією.

Путін зрівнявся за рівнем деградації з Лукашенком

Всі інші невиразні погрози неназваним ворогам були цілком в стилістиці Путіна. І те, що вороги "пошкодують про скоєне так, як давно вже ні про що не шкодували". І те, що "нехай нікому не приходить в голову перейти червону лінію". Причому, що показово "червону лінію будемо визначати самі". Звідки в цьому випадку невідомі вороги повинні знати місцезнаходження цієї "червоної лінії", Путін, природно не уточнив. Невиразні погрози, які кидали в порожнечу, пальці віялом і безглузда брехня - за 21 рік путінського правління цей набір блатних інструментів спілкування із зовнішнім світом не змінився.

Залишилися обдуреними ті, хто сподівався почути в путінському посланні сенсації, типу оголошення війни, презентації аншлюсу Білорусі, або як очікував глава КПРФ Зюганов, визнання ДНР і ЛНР. Чергове послання президента не стало подією, що позначила нову віху. А ті зміни, які безсумнівно відбуваються в Росії і означають її перехід у нову, більш жорстку і люту стадію фашизму, відбуваються буденно і рутинно, в повсякденному режимі. Просто опозицію забороняють вже юридично. Просто репресії стають масовими. Просто в країні стає вже зовсім нестерпно душно. У посланні ні про що з цього, природно, не сказано ні слова.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Кухта Керівник з політичних питань Київської школи економіки
Анастасія Дідорук Візажистка
Вадим Денисенко Виконавчий директор UIF
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії