Для Зеленського другий термін президентства – питання особистої безпеки

Українці звикли жити в архаїчному бездержав'ї

Володимир Зеленський піде на другий термін президентства. Це було вирішено з самого початку. Тут питання не тільки його політичних амбіцій, а особистого виживання і безпеки. За останні роки стільки разів порушував Кримінальний кодекс, що як йому тепер відійти від влади. Де гарантії безпеки?

Українці звикли жити в архаїчному бездержав'ї. Не завжди усвідомлюють, що коли найвища посадова особа зухвало і відверто порушує закони, питання не в наслідках порушення, а в тому, що наслідком стане неможливість відійти від влади. Інакше це йому коштуватиме здоров'я, кримінального переслідування, можливо, тюремного ув'язнення. Таким чином і створюється авторитаризм. А от чи вирішить він піти на третій - не знаю. Враховуючи, як швидко і зухвало він звик порушувати Конституцію, роблячи вигляд, що: "Я взагалі не політик, тому не розумію, що таке ваші закони. Я просто розумію, чого хоче народ". Це ж є у його промовах щоразу. Можливо, народ захоче бачити його на третій, п'ятий і десятий термін. З Лукашенком вийшло ж.

Якщо б вибори проходили зараз, то шанси переобратися у нього великі. Але все буде змінюватися. Насправді його рейтинг карколомно впав. Зараз він тримається на виборцях, які не цікавляться політикою. Що вдалося команді ще кандидата Зеленського - це ототожнити себе з виборцем. Тобто виборець, проголосувавши за нього, вчинив громадянський крок. І тепер ця людина не хоче відмовлятися від цього рішення, бо тоді вона зізнається у власній помилці чи дурощах. Уся кампанія Зеленського проводилася на тому, що я такий, як і ви. Виборці в це повірили. Та проігнорували, що він не хлопець з народу. Зеленський кілька років був керівником телеканалу "Інтер", яким на той момент володів російський ОРТ. Тобто це не людина з народу, а людна зі сталою біографією і здобутками. Він не тільки комедіант, а бізнесмен, актор і медійний менеджер високого рівня.

Зеленський продемонстрував дріб'язковість, хворобливу образливість на будь-яку критику, навіть на гумор щодо себе. Для гумориста це дуже цікавий показник. Те, наскільки він ігнорує звинувачення свого оточення в корупції, як не збирається позбавляти влади та можливостей олігархів - говорить, що під час другого терміну, якщо він буде, продовжиться деградація українського суспільства, радикалізація продержавницьких сил. Якщо все залишиться так як є, грошей від США і Міжнародного валютного фонду не отримаємо. Бачимо звідки Путін бере гроші на свої авантюри - це не тільки нафта, а підняті ціни на все, що тільки можна. Нескінченні побори для громадян. Те саме відбувається в Білорусі. Можемо отримати схожу картину.

Громадянське суспільство має припинити шукати лідерів, а почати об'єднуватися навколо ідей. Бо питання не в лідері, а в тому чи зможе громадянське суспільство створити вагомі прошарки впливу, як це є у США. Там, наприклад, асоціація нафтовидобувальників є настільки вагомою силою, що кандидат мусить їхати й заручатися їх підтримкою. Ми маємо бути всі за одного, формувати структури, спільно боротися за той світ, де є права, закони й податки, а не побори. Якщо навчимося підтримувати рух в тому напрямку, який нам потрібен - будемо убезпечені від будь-якого лідера, бо він буде змушений рахуватися із нами. Зараз вагомими є олігархи і їхні телеімперії, а так не має бути. Ми всі загралися у вибори, а треба думати про розбудову суспільства, ідеологій, цінностей, які є спільними для нас всіх.

Лариса Волошина, для Gazeta.ua