Зеленському треба визнати, що у нього манія величі. Зійти зі сцени і сісти в зал
Його мотивація – страх
Ентоні Блінкен. Я би пропонував почати запам'ятовувати ім'я цього політика. Він увійде в історію, як один із тих, хто покінчив з імперією.
На днях держсекретар США Ентоні Блінкен виступив на слуханнях у комітеті із закордонних справ палати представників Конгресу. Ось цитата: "Ми виступаємо рішуче проти спроб Росії анексувати Крим. Ми рішуче проти агресії РФ на Донбасі. Ми твердо підтримуємо Україну і маємо намір посилити цю підтримку у сфері безпеки, економіки та у зусиллях щодо зміцнення власної демократії".
Ключове на що би я звернув увагу – це слова про те, що підтримка має бути і у сфері безпеки, і у сфері зміцнення демократії. Люди розуміють, що є дві проблеми. Зовнішня і внутрішня загроза.
Підтримка має бути і у сфері безпеки, і у сфері зміцнення демократії. Люди розуміють, що є дві проблеми. Зовнішня і внутрішня загроза
Внутрішня загроза – це проблеми українських інституцій.
Коли парламент і уряд керуються з Офісу президента – це інституційний провал. І тоді на питання "як вам уряд Шмигаля?" - треба говорити "ніяк". З якого боку уряд? Його має призначати парламент. І він має бути йому підзвітний.
Але підзвітність – це точно не надання ніщячків для депутатів (але тільки тих, хто проголосував за бюджет) через програми соцекономрозвитку. По десять мільйонів кожному торік І десь по тридцять цьогоріч. Це інституційний провал.
А сам Офіс президента керується не тільки з офісів олігархів, а і з кремлівських башт. Це інституційний провал.
Якщо генпрокурор замість того, щоб допомагати американському правосуддю ловити Коломойського, допомагає йому відмазатись – це інституційний провал.
Якщо "самий гуманний совєцький/український суд у світі" відмазує олігархів – це провал.
Сам Зеленський – це інституційний провал.
Але у Найвеличнішого – є шанс. Прислухатися і отримати допомогу. Не тільки у протистоянні із зовнішнім ворогом, але і з внутрішнім. А для Зеленського – це якраз його уява про свою велич. Це як у алкоголіка: визнати проблему – перший крок. Зеленському треба визнати, що у нього манія величі.
Головний ресурс, який потрібен зараз Зеленському – це тренінги і консультації від союзників. Бо у вигляді суспільства єрмаки йому підсунуть зараз ряжених.
Головний ресурс, який потрібен зараз Зеленському – це тренінги і консультації від союзників
Але він не готовий. Мотивація у нього – не бажання змінитися, а страх.
А тут іще справа "вагнерівців". І комусь зараз прилетить сильно.
І ще. Після таких слів Блінкена, пройдуться саранчею проросійські канали. "Зовнішнє управління. Нами управляють. Біда".
Так? Це ж ми хочемо до них, а не вони до нас? Щоб вступити до їхнього клубу – треба навчитися їсти ножем і виделкою. І не ковирятися в носі на людях. Інакше не приймають.
Але поки є люди, які ведуться на розмови проросійських каналів і тим їх підживлюють, Зеленському можна впарювати.
Володимире Олександровичу, все що вам потрібно – іноді сходити зі сцени і сідати в зал. І уважно слухати не соціологів, не Єрмака, а розумних людей із-за бугра.
А потім міняти трупу – і на сцену. Але цього разу грати за Україну!
Тільки віриться слабо, що у нього вийде.
