Словоблуддя й імітація – це фірмовий політичний почерк монобільшості

"Слуги" навіть такий інструмент парламентського контролю як тимчасові слідчі комісії перетворили у фестиваль показухи

Ми всі звикли до того, що словоблуддя й імітація - це фірмовий політичний почерк монозброду. На тлін перетворюється практично все, до чого дотягуються їхні зелені некомпетентні щупальця. Навіть в турборежимі.

Алгоритм незмінний - спочатку їхній примітивний непрофесіоналізм призводить до виникнення проблем. Коли ж через суспільний резонанс ці проблеми ігнорувати не виходить, то героїчно знімається відосік або проводиться перфоманс. Він може бути будь-яким, його головне завдання - імітувати бурхливу діяльність. Таких прикладів безліч.

Це дивно, але "слуги" навіть такий інструмент парламентського контролю як тимчасові слідчі комісії перетворили у фестиваль показухи. Уже ноу-хау можуть патентувати - як створити депутатську слідчу комісію, але зробити так, щоб ніяких розслідувань не відбулося і щоб винних не покарали, а причетних нагородили.

Таким прикладом може слугувати кейс створеної "слугами" ТСК з перевірки справ в Укрзалізниці. Виходячи з офіційного обґрунтування, викладеного в пояснювальній записці, привід був більш ніж правильним і переконливим - у 2019 році УЗ показала найгірші результати виробничої діяльності в усіх напрямках за весь період незалежності України. Тут нема з чим сперечатися: знайти причини кризи і запропонувати кадрові висновки - свята і логічна справа для депутатів. Тим більше, що у вирі цієї держмонополії чорти водяться неймовірних розмірів. Я ще під час перебування депутатом ВР говорив про те, що потрібно припинити глобальну корупцію в УЗ і припинити грабіж цієї держмонополії. Але я був тоді в опозиції і мене не хотіли слухати.

Тепер же "слуги" - це монобільшість. Сказано - зроблено. Під оплески затвердили ТСК, відправили офіційні запити в Укрзалізницю. Не чекаючи відповідей, провели засідання. А голова комісії - "слуга" Юлія Гришина на своїй ФБ-сторінці бадьоро відрапортувала про результати. Якщо коротко - то ТСК зажадала від наглядової ради УЗ дати оцінку чинному правлінню компанії.

А тепер слідкуйте за руками:

1. Винними у провалах 2019 року де-факто призначили нинішню команду менеджерів, які прийшли в Укрзалізницю тільки в другій половині 2020 року. Геніальне рішення. Давайте у всіх факапах сьогоднішньої влади будемо звинувачувати попередню. Ой, то ця влада так і робить.

2. Давати оцінку нинішній команді менеджерів УЗ запропонували членам наглядової ради, які за фактом причетні до всіх ключових рішень, починаючи з 2018 року. Хоча, наприклад, той же Сергій Лещенко увійшов до наглядової ради тільки в 2019-му, але все одно майже за рік до призначення чинного правління. І в підсумку нам пропонують вважати винними у збитках 2019 року менеджерів, призначених в другій половині 2020-го? Тільки мене таке дивує? Хочеться, щоб Сергій сказав, чи вважає таку практику нормальною, а не мовчав в ім'я зарплати в наглядовій раді.

Чого очікувати в результаті такого пересмикування? Є два сценарії і обидва вони негативні. Або в цій штучній каші істину встановити не вдасться (бо хтось в сьогоднішній владі цього не хоче). Або, що ще гірше, відбудеться традиційне покарання невинних і нагородження причетних. І такий треш ще більше підірве довіру до ВР і влади в цілому. І цю довіру буде вкрай важко відновлювати тим, хто прийде після монозброду.

Оригінал