Самовпевненість української влади може вибухнути катастрофою

За вікнами от-от розверзнуться небеса і почнеться потоп, а вони їдять, п'ють, купують, продають, саджають дерева і зводять будинки

Здебільшого книжки описують історії, реальні чи вигадані. Є ті, які її творять. Чи принаймні точно впливають на її плин.

Серед останніх – The Guns of August ("Серпневі гармати"), книжка американської письменниці Барбари Вертгайм Такман про те, як самовпевненість та безпечність можновладців призвели до низки фатальних помилок, які вибухнули катастрофою Першої світової.

На щастя, Джон Кеннеді прочитав цю книжку напередодні Карибської кризи. Вікіпедія стверджує, що "президент США Джон Кеннеді був настільки вражений книгою, що подарував її копії усім членам його кабінету, головним військовим радникам і радив їм прочитати. Він часто цитував цей твір і хотів, щоб його прочитав "кожен офіцер в армії". Згодом "секретар армії відіслав копії в кожну американську військову базу у світі". "Серпневі гармати" стали одним з факторів мирного вирішення Карибської кризи, особливо зважаючи на подібність швидкої ескалації ситуації та можливих негативних наслідків."

Я б хотів, аби українська влада сьогодні відклала вбік усі справи і зібравшись в форматі РНБОУ вголос читала "Серпневі гармати". Аби завтра не було пізно. І їхня самовпевненість та безпечність не вибухнула в Україні черговою руїною.

Бо вчора в мене склалось враження, що українські посадовці живуть на якомусь підводному човні. Коли суспільство штормить: тарифи, економічна криза, загострення на Донбасі, пандемія, Стерненко – у них "тишь и благодать". Чергові стратегії безкінечної судової реформи, фіскалізація, Степанов з прокладкою "Божа благодать" у костюмі за $7 тис., голова СБУ, який за 1,5 року так і не розібрався як працює "контора" і якийсь дивний штимп, що за дивним збігом обставин очолює міністерство юстиції (тобто справедливості!) в Україні (йдеться про ефір програми "Право на владу" 25 лютого. - Gazeta.ua).

Просто якась біблійна історія. За вікнами от-от розверзнуться небеса і почнеться потоп, а вони "їдять, п'ють, купують, продають, саджають дерева і зводять будинки". Ці люди дійсно живуть "под собою не чуя страны". На відміну від Петра, вони навіть не намагаються пустити народу туман в очі. Їм здається, що вони все контролюють, що в країні все гаразд.

На жаль, я майже певен, що Зеленський та його команда рідко читають книжки. Абсолютно певен, що вони навіть не чули про "Серпневі гармати". І звичайно, сьогодні на засіданні РНБОУ вони замість думати, що робити з проблемою Стерненка, і надалі бавитимуться в санкції, які їм так сподобалися своєю безвідмовністю та простотою.

Але я щиро сподіваюсь, що вони чули бодай про сумну долю Керенського та його тимчасового уряду. І може хтось з дорослих у цій дитячій пісочниці на кшталт Данілова чи Авакова розкаже їм, що криваві катастрофи, наслідки яких десятиліттями відхаркують країни, провокують попи гапони і користають з них троцькі з леніними. Але створюють їх не вони. Історичні катастрофи – це насамперед прямий наслідок короткозорості та безпечної самовпевненості влади.

Оригінал