Нове сміття для чиновників. Викривачі корупції нічого не змінять в Україні

Побороти корупцію може президент. Але у Володимира Зеленського немає жодного стимулу щось міняти

Національне агентство з питань запобігання корупції у співпраці з Міністерством цифрової трансформації презентували навчальний курс "Викривач у законі". Там пояснюватимуть українцям, хто такі викривачі і чим займаються. А Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає створення Єдиного порталу повідомлень про корупцію. Там цілодобово зможуть залишати повідомлення викривачі корупції.

Очевидно, що ці всі курси для викривачів корупції та портал для повідомлень потраплятимуть в сміттєві кошики чиновників, котрим ці повідомлення надсилатимуть.

Антикорупційні правоохоронні органи у нас фактично безконтрольні, не підзвітні суспільству. І їх посадовці працюють або самі на себе, або зовсім бездіють.

А ще у нас є ряд інтелектуальних заборон на мислення у сфері боротьби корупцією. Рішення в частині цієї політики приймають за зачиненими дверима. А потім це подають як необхідність усім реципієнтам: народним депутатам, посадовцям, навіть президентам.

Широкому загалу кажуть: треба отак. А чому так? Чому ви так вирішили? Ніхто не пояснює. Більше того - якщо ви запропонуєте залучити дійсно авторитетних українських фахівців з досвідом роботи навіть у міжнародних інституціях, то певна категорія людей, які причетні до бізнесу на боротьбі з корупцією, реагуватимуть жорстко і з великим незадоволенням. Мовляв, "чому ви сюди лізете зі своїми фахівцями? Ми краще знаємо, не заважайте нам. Лише платіть зі своїх податків за те, що ми придумаємо".

І уже сім років результати відсутні. Саме тому, що існує пряма заборона на будь-яке мислення у цій сфері. Якщо ми, як українці, відновимо свій інтелектуальний суверенітет над цим питанням, тоді в нас буде шанс побороти корупцію. А зараз це величезний розпил коштів наших і західних платників податків під егідою боротьби з корупцією в Україні.

Наш суспільний устрій має своїм невід'ємним елементом корупцію. Поміняти це можна через зміни Конституції. У президента Зеленського є можливість це зробити. Теоретично, якщо ми вже екстраполюємо його риси характеру, які проявилися у боротьбі з проросійськими каналами, на корупцію, то тут є певні шанси.

Якщо котрийсь із олігархів дістане його так, як свого часу Медведчук зі своїми медіа холдингами, то Зеленський ухвалить чергове рішення. Це буде точковий вияв боротьби. Але думаю, що це віддалена перспектива.

Нам треба вибудувати у своїй державі щось хоча б схоже на демократію. Для цього варто розділити гілки влади, а не концентрувати їх. І це можна зробити, реформувавши інститут президентства. Визначити – ми парламентська чи президентська республіка. Щоб не було дуалізму, який вигідний будь-якому главі держави, який концентрує всю корупцію в країні у своїх руках.

Але Зеленському нині немає жодного стимулу щось міняти. Він навпаки зацікавлений зберігати статус-кво.

Ігор Луценко, для Gazeta.ua