Росіянам здається, що у них нова битва. Насправді вони давно програли війну

Їхній ворог не крадіжки в імперії, а сама імперія

У ХХІ столітті можливості диктатур з придушення протестів населення досягли таких висот, що повалити усталену диктатуру зсередини, без зовнішньої підтримки, інакше як ріками крові, більше не можна. Усталену, підкреслюю. Януковича повалили тільки тому, що йому не дали ступити ані найменшого першого кроку на шляху до узурпації влади.

Лукашенко сидів на троні тридцять років. Путін сидить двадцять. Упродовж оцих десятиліть ці люди окопувалися так, що витягнути їх з цього гранітного моноліту, який вони спорудили у свою основу і вросли в нього намертво, можна лише з дуже великими зусиллями. Єдиний шанс був — не допускати до цього.

Зараз росіянам здається, що у них нова хвиля і новий підйом. Ні. Це не нова битва. А останній бій вже давно програної війни. Вони програли 11 грудня 2011 року. Коли замість наступу і повалення ще не усталеної диктатури зробили перший крок назад. У загони болота. Відтоді все.

Вони безумовно сміливі люди, я не хочу і не збираюся іронізувати — і ніколи не іронізував, я лише намагаюся донести думку, що йоржиками і качечками цілі не досягають. І я, безумовно, підтримую будь-яке починання, навіть на чолі з Навальним, бо навіть Навальний розхитує ситуацію і дає вікно можливостей, а Путін - це завжди Путін.

Але, на жаль, єдиним результатом цього сплеску буде остаточний розгром опозиції, перехід режиму від моделі "путінізм" до моделі "лукашенкізація", зачистка, посадки, перехід у підпілля, еміграцію або в'язницю.

Вони сядуть. І посадять їх ті самі люди, які програли все десять років тому, а зараз наспівують, мовляв, які ви прекрасні, яка ви чудова молодь і як Путін злякався. А допоможуть їм чудові фотографи, які з рожевою слиною "ах, які чисті, сміливі особи" видадуть всю фізіогномічну картотеку ФСБ. Ну або пристосування. З анекдотами на кухнях напівпошепки. Як це було тридцять років тому.

Варіантів взагалі три — тікати, битися, пристосовуватися. З "битися" вже все зрозуміло, "тікати" скоро буде, іншим — кухня. Вибачте.

Зрозумійте, нарешті, одну просту, але основоположну річ. Без якої не буде нічого, яка є базисом того розвитку подій, який хочуть отримати. Руйнування імперії — це шанс не тільки на нашу свободу. Під "нами" я маю на увазі зараз усіх, хто перебуває по периметру російської "осі зла": Балтію, Азію, Кавказ, Україну, Білорусь. Чечню. Руйнування імперії — це передусім шанс і на російську свободу. У найбільш прямому сенсі цього слова.

Не буде імперії — не буде її таборів. Не буде її в'язниць — у них не сядуть. Елементарно, як на мене. Не хочете в імперську в'язницю — боріться з імперією. А не з корупцією в ній.

Росіянам би не з йоржиком ходити, а виступати в ЄС, ПАРЄ, ООН. Вимагати санкцій. За окупацію України. За окупацію Грузії. За окупацію Молдови. За військові злочини в Чечні. У Сирії. У Лівії.

Вимагати б нафтового ембарго. Припинення поставок зерна. Пам'ятаєте, був у Росії один, який все розумів? Академік Сахаров звали. "Андрію Дмитровичу, чому ви проти проведення Олімпіади в СРСР? Тому що СРСР вторгся в Афганістан". От він усе розумів. І виступив проти гуманітарних поставок канадського зерна, коли вже почалися розвал, талони, черги і голод. Один. І тоді батьки і бабусі-дідусі, навіть найбільш прогресивні й антикомуністичні, зненавиділи його за це.

Їм би не з кокошниками по Нікольській стрибати, "Росія, оле-оле-оле", "Акінфєєв нога Бога" — а вимагати скасування Чемпіонату світу. Тому що СРСР вторгся в Афганістан. Закреслено. Тому що Росія вторглася в Україну. Їм би блокади вимагати. Програми "Нафта і свобода регіонам в обмін на продовольство". Їм би Україну і Чечню підтримувати. Інакше нічого так і не буде.

Тому що, повторюся, економічне, а потім і територіальне, обвалення імперії — їхній єдиний шанс не поїхати в її табори.

Їхній ворог не крадіжки в імперії, а сама імперія. Навіть якщо це їхня імперія.

А росіяни, навпаки, вимагають її економічного процвітання. Відсутності крадіжок. Відсутності телефонного права. Відсутності кумівства і кругової поруки. Хочуть, щоб гроші не крали.

Іншими словами, хочуть, щоб імперський апарат придушення працював як годинник, її армія була сильна, а не прогнила, а цар істинно патріотичним, а не кооперативно озерним.

Як ви думаєте, куди підуть ці не поцуплені гроші в такій структурі, яка може утримувати своє існування тільки репресіями й війнами?

Палац у Геленджику — краще, ніж табір на Індигірці. Або танкова дивізія в Дебальцевому. З російськими дітьми в них.

І не треба мені зараз розповідати про прекрасну Росію майбутнього. Демократична вільна імперія — це така ж нісенітниця, як демократичний вільний Третій рейх. Демократичною могла стати тільки Німеччина. Повернувшись у свої колишні межі. Після покаяння. Після виплати репарацій. Після контрибуцій. Після Віллі Брандта навколішки. Після сімдесяти років "платити і каятися, платити і каятися".

І ось німців у табори Рейху більше не садять. Не тому, що Рейх став демократичним. А тому що Рейху більше немає. І немає його концтаборів. Нехай подумають про це. Сидячи в автозаках.

Оригінал і реквізити для підтримки проєкту "Журналістика без посередників"