Українцям варто пристебнути паски безпеки міцніше. Нас потужно трястиме

Зон турбулентності буде значно більше, ніж зон комфорту

Затяжний сезон свят завершився, болісно нагадуючи про не надто святкову реальність і знищуючи залишки "святої наївності".

Попри омріяне прощання з ненависним 2020 роком й інфантильну віру у святкове диво, світ далі продовжує трясти. Пандемія зупинятися не планує. У світі пожвавлюються протести проти карантинних обмежень, а кордони досі залишаються переважно закритими.

Не зник й імперський гопник у вигляді кремлівської влади зі своїм придушенням мирних протестів, політичними вбивствами, військовою агресією та дезінформацією. Крим досі залишається анексованим, а роз`ятрена Росією рана Донбасу продовжує боліти. Щодо другого ледь не щодня нагадують новини про поранених або вбитих українських воїнів. Попри це, на Заході чути чергові заклики до задобрювання агресора. Володимира Путіна запросили виступити на цьогорічному Давоському форумі наприкінці січня. Схоже чути і від української влади. Керівництво вітчизняного МЗС говорить про необхідність нової "стратегії співіснування з Росією". Сам же Кремль далі продовжує нахабно підтримувати самопроголошені квазіреспубліки на Донбасі та "посилати" нашу владу з ними домовлятися.

Нарощує свої позиції у світі Китай. У той час, коли новий голова Білого дому у прямому та метафоричному значеннях вимушений буде лікувати США.

Та й у самій Україні без змін. Зберігаються недолуга кадрова політика влади, її некомпетентність і відсутність стратегічного бачення. Нікуди не зникли корупція, олігархи, прокремлівські політичні проєкти та інші звичні "дива" української дійсності.

Час повертатися до післясвяткової нормальності та потроху звикати до того, що зон турбулентності ставатиме значно більше, ніж зон комфорту. Пасажирам рейсу UA2021 варто пристебнути паски безпеки міцніше, бо надалі трястиме не менш потужно.

Максим Кияк, для Gazeta.ua