Закон про референдум: холодна зброя чи скальпель для операції

Не дає право виносити на розгляд антиконституційні питання або такі, що суперечать правам людини

Верховна Рада схвалила закон про народовладдя через всеукраїнський референдум. Політичного консенсусу не вдалось досягти в пленарній залі, адже кожна з політичних груп має власний інтерес щодо використання цього інструменту.

Зараз хочеться лише нагадати, що скасування дії попереднього диктаторського закону тривало 6 років і завершилось відповідним рішенням Конституційного суду. В цьому процесі для мене героїнею є Юлія Кириченко, яка тримала процес багато в чому на власній ініціативі та не залишала його протягом трьох скликань парламенту. Не всіх тоді турбувало, наскільки той закон є загрозливим і далеким від демократичної практики. Натомість групи, які не підтримують цієї форми народовладдя, не ініціювали на моїй пам'яті навіть дискусії щодо виключення з тіла Основного закону в конституційний спосіб цього інструменту. Звісно, це було і нереалістично. Мати норму в Конституції, але виступати проти закону - вцілому породжує практику мертвонародженості самого права. Будь-якого права, а не лише на референдум. Сьогодні мова може йти про референдум, а завтра і про вибори, бо вони комусь виглядають шкідливими.

Держава Україна не спроможна щомісяця проводити референдуми про все на світі, бо ми не маємо 2 мільярдів на це

Законопроєкт встановив дієві запобіжники проти зловживання правом, яке може бути здійснено виключно політичними групами. Держава Україна не спроможна щомісяця проводити референдуми про все на світі, бо ми не маємо 2 мільярдів на це помножені на апетити політиків. Але ці запобіжники хтось вважає такими, які не дадуть провести референдум взагалі, а інші - навпаки, що ми матимемо марафони волевиявлення. І одні, і інші добре розуміють, що ці судження є далекими від істини.

Закон не підмінятиме парламент, бо у ньому немає норми про прийняття законів, хоча багато хто цього хотів. Це закон є трьохетапною верифікацією будь-яких територіальних питань, коли президент чи парламент буде підписувати угоди, але громадяни скажуть - ні. Він не дає право виносити на розгляд антиконституційні питання або такі, що суперечать правам людини. Тут до слова хочеться згадати популярну тему про смертну кару, яка залишається популярною, але виноситись на голосування не зможе, як і Мінські угоди, бо вони не є частиною офіційно ратифікованих міжнародних угод, які можуть бути схвалені через інструмент референдуму. Тому посилання на Загальну декларацію прав людини та інші ратифіковані документи є прийнятною і корисною. Скасування ж дій окремих норм законів або законів є формою народного вето, втім, парламент може заповнювати правовий вакуум через прийняття відповідно до регламенту інших законів або норм.

Закон не підмінятиме парламент, бо у ньому немає норми про прийняття законів

На жаль, оцінка щодо відповідності Конституції КСУ питань відбувається лише в порядку звернення президента або 45 народних депутатів, що є їх правом, а не обов'язком. Тому кожна з гілок влади має інструменти вивірення змісту ініціативи.

Електронне голосування не діятиме до прийняття окремого закону на цю тему, який поширюватиметься і на виборчі процеси. Але це чи не 10-літня перспектива, яка не може бути пришвидшена в силу недовіри до форми, суцільних загроз та низької спроможності держави до захисту таких даних і процесів від зовнішнього втручання.

Ніж може бути холодною зброєю або ж скальпелем для проведення філігранного хірургічного втручання з метою лікування та збереження життя. Мудрості всім.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі