Суддя Тупицький не знав, як записати кримське майно. Я йому вірю. Проблема в іншому

Окупант має чим тиснути на українських чиновників

Кримські реєстри закриті. Отже, продавши чи купивши щось там, потрібно проводити додаткову угоду купівлі-продажу тут. Дві угоди, два оподаткування і купа втраченого часу. До того ж не завжди є можливість притягти людину з окупованої території для оформлення ще одного договору.

Саме тому багато переселенців, продавши нерухомість у Криму і придбавши на материку, згідно реєстрів, володіють тепер двома об'єктами нерухомості, хоча по факту мають лише один. Через це вони обмежені в доступі до субсидій і житлових пільг. Така реальність.

Пам'ятаю навіть, як борцуни за переселенческе щастя підіймали питання визнання по факту договорів купівлі-продажу за законодавством окупанта. На щастя, цього вдалося уникнути, але оформлення оборудок з кримською нерухомістю на материку - справа складна та невдячна.

Тому, коли суддя Тупицький говорить, що не знав, як вносити новоприбулу землю, я йому вірю. Я теж не знаю. Ніхто не знає.

А от що мене цікавить, так це питання паспорту. За указом Путіна, українські громадяни не можуть володіти кримською землею. До 1 січня 2021 року у них є час, щоб або продати її, або отримати російський паспорт і оформити, як власність російського громадянина.

Це ставить питання про наявність громадянства країни-агресора у багатьох українських високопосадовців та бізнесменів.

Нагадую, що Україна не визнає паспорти тільки мешканців окупованого Криму. Прокурорів, суддів та чиновників, які маючи постійну реєстрацію на материку, таємно змінюють громадянство, щоб не втратити кримське майно, це не стосується.

Уявляєте, яка кількість українських високопосадовців може втратити посади, якщо Росія оприлюднить факт їх російського громадянства?

Тому, питання не у невнесеній у декларацію землі. Питання у громадянстві та можливому тиску з боку окупанта на тих, хто сьогодні виконує владні функції.

Оригінал