Совєти могли врятувати євреїв Києва від нацистів. Але не зробили цього
Їх навіть не попередили про небезпеку
У Дні пам'яті жертв Бабиного Яру, крім безпосередніх винуватців цього страшного злочину – німецьких нацистів – слід пригадати теж про співучасників цього злочину – совєтську номенклатурну верхівку. Про це мало хто згадує в ці дні. А я пропоную не мовчати.
Між Львівським погромом 30 червня – 2 липня 1941 року й останніми днями вересня минуло 90 днів. Наприкінці серпня в Кам'янці-Подільському було знищено понад 23 тисячі євреїв – місцевих і угорських.
Уже знаючи про політику німців щодо євреїв (а совєтська розвідка просто не могла про це не знати), Совєти могли вивезти з Києва все єврейське населення. Але ніхто цього не зробив. Свій "талант" із вивезеннями за кілька днів цілих народів – наприклад, кримських татар із Криму або чеченців із Чечні – совєтська влада продемонструвала у 1944 році. Але тоді ці "таланти" реалізувалися, бо Сталіну було треба помститись, визначити крайніх. А євреїв вивезти з Києва йому було не треба. І моторош ситуації була в тому, що їх не просто не вивезли, а й навіть не попередили про небезпеку.
Й от саме звідси, з цієї співучасті, походить і подальша риторика СРСР про те, що в Бабиному Ярі лежать "советские люди". Лежать "совєтські люди", а допомагали їх убивати чомусь "українські найманці". Таким був, є і залишається російський наратив про ті події.
Та ні, там лежать здебільшого і передусім саме євреї, яких, по-перше, знищували саме за те, що вони євреї, а по-друге, не вивезли і не попередили саме тому, що вони євреї. Те саме стосується ромів, божевільних і гомосексуалів. Їх теж знищили тільки за те, хто вони такі. І не вивезли, і не попередили їх також за це.
Вічна пам'ять усім загиблим.
